Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 201/8307/16-ц
провадження № 61-32894св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Дніпропетровська міська рада, Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
третя особа - виконавчий комітет Соборної районної у м. Дніпрі ради і департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2016 року у складі головуючого судді Антонюк О.А. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
3 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання права власності на гараж.
Позов мотивовано тим, що 26 березня 2001 року між нею та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації був підписаний договір про участь у дольовому будівництві, згідно якого цей відповідач за кошти позивача повинен був збудувати і передати позивачу гараж у дворі будинку АДРЕСА_1 ; позивач кошти надав, відповідач, отримавши необхідні дозвільні документи, гараж збудував і по акту в 2008 році передав його позивачу. Останній користувалася цим гаражем як своїм, отримав технічний паспорт на гараж. З метою реєстрації права власності на цей гараж позивач звернулася до відповідачів, але отримала відмову.
Позивач вважала вказане незаконним, оскільки будівництво гаражу було законним, кошти внесені, гараж збудовано і передано їй як власниці, вона ним правомірно користується.
Так як в добровільному порядку питання не вирішено, то позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просила визнати за нею право власності на вказаний гараж без додаткових актів введення в експлуатацію, задовольнивши позов в повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2016 року, залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на гараж без додаткових актів введення в експлуатацію, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із передчасності та недоведеності позовних вимог, оскільки відсутні дані про відповідність споруди будівельним нормам і правилам; дані про відсутність порушень прав інших осіб, співвласників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 13 квітня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/8307/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили всі фактичні обставини справи.
Судом не було взято до уваги, те що рішенням ВК Дніпропетровської міської ради № 2780 зобов`язано Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, після завершення будівництва, ввести об`єкт в експлуатацію у встановленому порядку, проте в порушення її законних прав, цього не було зроблено, чим позбавляє її вільно користуватися своєю власністю, так як нею була сплачена повна вартість гаража відповідно до Договору.
Крім того, зазначає, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишився той факт, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 листопада 2001 року №2780 для будівництва гаражів у дворі будинку АДРЕСА_1 була надана земельна ділянка в оренду строком на один рік.
Суд першої інстанції помилково вважав, що будівництво гаражу мало характер самочинного.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 березня 2001 року між ОСОБА_1 та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було укладено Договір про участь у дольовому будівництві, згідно якого відповідач за кошти позивачки у розмірі 17500 грн повинен був збудувати і передати останній гараж.
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2780 затверджено проект відведення земельної ділянки по пров . Урицького для будівництва капітальних гаражів (за рахунок земель, не наданих у власність або користування) та зобов`язано Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації після завершення будівництва ввести об`єкт в експлуатацію у встановленому порядку.
Пунктом 3.1 Договору передача об`єкту здійснюється Замовником Дольовику після повної сплати вартості гаражу та здачі гаражу в експлуатацію у відповідності із Розпорядженням Дніпропетровської обласної державної адміністрації, виходячи із законодавства на момент передачі.
Судами встановлено, що позивачка повністю виконала свої зобов`язання щодо оплати вартості гаражу та прийняла гараж №3 на підставі Акту приймання-передачі, а в 2015 році отримала технічний паспорт на гараж.
Договором визначено, що після завершення будівництва об`єкт підлягає введенню в експлуатацію і обов`язок по вирішенню цього питання на підставі розпорядження покладено на Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Судами встановлено, що ця умова Розпорядження та Договору не була виконана, гараж в експлуатацію не введено, розпорядження обласною державною адміністрацією не приймалось.
Відповідно до п. 4.2 Договору передбачено, що сторона, яка не виконала обов`язки за Договором повинна їх ліквідувати. Спори, які виникають при виконання умов вказаного Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - спірні питання розглядаються керівництвом облдержадміністрації (п.п.8.1-8.2).
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, з ОСОБА_1 з вимогами введення гаражу в експлуатацію згідно норм чинного законодавства до Дніпропетровської обласної державної адміністрації не зверталася.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.