Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 663/118/17
провадження № 61-21231св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2017 року у складі судді Кустова О. Ю. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів:
Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А., Приходько Л. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", зараз акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 січня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач належним чином не виконав умови договору, у зв`язку із чим станом на 30 листопада 2016 року має заборгованість у загальному розмірі
48 124,21 грн, яка складається із: 3 935,11 грн - заборгованість за кредитом; 38 421,28 грн - заборгованість по процентам; 3 000,00 грн - пеня та комісія; 500,00 грн - штраф фіксована складова; 2 267,82 грн - штраф процентна складова, яку банк просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня
2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 14 січня 2009 року станом на 30 листопада 2016 року в розмірі 7 716,84 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 3 588,42 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 3 671,24 грн, заборгованості по пені та комісії в розмірі 89,71 грн та штрафу в розмірі 367,47 грн - процентна складова.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" сплачений судовий збір в розмірі 220,97 грн пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із виписки, наданої банком, по картковому рахунку
№ НОМЕР_1 відкритому в АТ "КБ "ПриватБанк" на ім`я відповідача, яка містить інформацію про рух коштів, у тому числі, щодо одержаного позичальником розміру кредитних коштів, розміру погашеної останнім заборгованості за договором, нарахованого розміру процентів, штрафних санкцій, яка має розбіжності із наданим банком до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вказав, що банком не доведено правильність наданого ним розрахунку. Надані банком у справі докази не містять об`єктивних даних щодо зміни АТ "КБ "ПриватБанк" процентної ставки за користування кредитом. Тарифами не визначено розмір підвищеної процентної ставки на прострочену заборгованість, а отже, не можна погодитися із поданим позивачем розрахунком заборгованості, який містить такі нарахування.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
25 липня 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", а наліз змісту яких дозволяє дійти висновку про те, що сторонами було досягнуто згоди щодо права банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку. Відповідач в свою чергу не звертався до банку про припинення кредитування та є таким, що прийняв нові тарифи.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 рокупоновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року. Відкрито касаційне провадження провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Скадовського районного суду Херсонської області.
У вересні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 10 червня 2019 року № 642/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-21231св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2017 року та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
В іншій частині рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2017 року та ухвала апеляційного суду Херсонської області від
27 червня 2017 року не оскаржуються, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 14 січня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 30 листопада 2016 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 48 124,21 грн, яка складається із: 3 935,11 грн - заборгованість за кредитом; 38 421,28 грн - заборгованість по процентам; 3 000,00 грн - пеня та комісія; 500,00 грн - штраф фіксована складова; 2 267,82 грн - штраф процентна складова, яку банк просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат.