Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 265/3640/16-ц
провадження № 61-29919св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Шабадаш Лариса Семенівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2017 року в складі судді Копилової Л. В.та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів Принцевської В. П., Баркова В. М., Лопатіної М. Ю.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звертаючись в суд з позовом до приватного нотаріуса Шабадаш Л. С. про визнання незаконними дій нотаріуса, просив визнати незаконними дії нотаріуса по вчиненню нотаріальних дій 19 травня 2012 року з приводу складання заяви № 488 за договором іпотеки від 15 грудня 2008 року і розірвання договору іпотеки в зв`язку зі складанням і реєстрацією договору іпотеки від 15 грудня 2008 року нотаріусом Рябоконь Ю. С., а розірванням його нотаріусом Шабадаш Л. С. без законних на те підстав, так як нотаріус 19 травня 2012 року працювала без встановлення особи ОСОБА_1, в зв`язку з відсутністю у нього паспорта при складанні 19 травня 2012 року заяви № 488 за договором іпотеки від 15 грудня 2008 року, без встановлення волевиявлення ОСОБА_1 при складанні вищевказаної заяви у нотаріуса.Також просив суд визнати недійсною заяву № 488 від 19 травня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що приватний нотаріус діяла в межах своєї компетенції і відповідно до вимог діючого законодавства при вчиненні нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підпису на спірному документі - заяві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 265/3640/16-ці витребувано її з Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
10 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Сердюка В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не повно з`ясували обставини справи та ухвалили рішення з порушенням вимог процесуального та матеріального права, зокрема, Закону України "Про нотаріат".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Шабадаш Л. С. подала відзив, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 Вказує, що оскаржувані нотаріальні дії вона вчиняла відповідно до вимог діючого законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 травня 2012 року особисто звернувся до приватного нотаріуса Шабадаш Л. С. про посвідчення його підпису на заяві про повний розрахунок за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Рябоконь Ю. С., укладеним 15 грудня 2008 року за № 8215 на квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить копія реєстру для реєстрації нотаріальних дій.
З копії реєстру також вбачається, що особа ОСОБА_1 встановлена за його паспортними даними, а саме зазначено серію, номер та орган, яким виданий паспорт.
З копії заяви ОСОБА_1 на ім`я приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Шабадаш Л. С. від 19 травня 2012 року вбачається, що останній розуміючи значення своїх дій та без будь-якого впливу цією заявою стверджує, що ОСОБА_2 здійснила повний розрахунок з ним згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Рябоконь Ю. С. 15 грудня 2008 року за реєстром № 8215. Шабадаш Л. С., приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, засвідчила справжність підпису ОСОБА_1 Особу ОСОБА_1, який підписав документ встановлено.
ОСОБА_1 не повідомив приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької областіШабадаш Л. С. про те, що він звернувся до неї за вчиненням нотаріальних дій не за своєю волею, а під загрозою фізичної розправи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із статтею 43 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, яка діяла на 19 травня 2012 року) не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.