Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 372/494/17
провадження № 61-30372св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Трипільська філія приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трипільської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"), про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 20 травня 2011 року він був прийнятий на роботу до Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на посаду машиніста тепловоза. 19 січня 2017 року наказом відповідача № 8-ОС він був звільнений із займаної посади у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, оскільки 17 січня 2017 року його відсторонили від роботи, а тому він змушений був поїхати до Обухівської районної лікарні для проходження медичного огляду на предмет вживання алкогольних напоїв, де отримав висновок про відсутність стану сп`яніння. Тому позивач вважає, що відповідач не мав підстав для його звільнення за прогул відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.
З урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 19 січня 2017 року № 8-ОС "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 ", поновити його на займаній посаді машиніста тепловоза, стягнути з Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21 100,79 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Також просив допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць у сумі 7 033,59 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (прогулу) без поважних причин" від 19 січня 2017 року № 8-ОС.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза.
Стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 752,85 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 400,00 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць у сумі 6 925,38 грн.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі 17 січня 2017 року з поважних причин, оскільки після складання акту медичного огляду, у висновку якого було зазначено, що він перебуває у стані сп`яніння, позивач був позбавлений іншої ефективної можливості, ніж звернутися до медичного закладу для проходження медичного огляду з метою спростування висновку про його стан сп`яніння. При таких обставинах у розумінні пункту 4 статті 40 КЗпП України не можна вважати прогулом позивача його відсутність на робочому місці при наявності факту відсторонення його від роботи у цей час.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У липні 2017 року ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано покази свідків - працівників Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" щодо наявності в позивача під час робочого часу 17 січня 2017 року зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння. Також суди не звернули уваги на акт комісії від 17 січня 2017 року, відповідно до змісту якого директор запропонував ОСОБА_1 пройти медичну експертизу в лікарні м. Українка, як можливий спосіб захисту прав позивача, проте він безпідставно відмовився та самовільно, порушивши Правила внутрішнього трудового розпорядку, не повідомивши керівництво, покинув робоче місце з 16:30 і не з`явився до кінця робочого дня, тобто здійснив прогул без поважних причин. Крім того, у довідці Обухівської центральної районної лікарні від 17 січня 2017 року ОСОБА_1 станом на 18:30 встановлено діагноз "тверезий", проте у протоколі № 14 медичного огляду для становлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння зазначено, що дослідження повітря щодо наявності алкоголю чи іншої речовини у видихуваному повітрі на пристрої Амофор 505 методом Рапопорта індикаторною трубкою було проведено 17 січня 2017 року о 18:40, а повторне дослідження о 18:50. Проте, судами достовірність вказаних доказів не перевірена.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що з 20 травня 2011 року ОСОБА_1 працював у Трипільській філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на посаді машиніста тепловоза, що підтверджується даними трудової книжки (а. с. 10).