Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 362/6095/16
провадження № 61-21349св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7 червня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2016 року ПАТ "Київобленерго" звернулося до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 5 травня 2009 року між ПАТ "Київобленерго" та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією, за умовами якого позивач зобов`язався постачати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - електричну енергію у необхідних обсягах відповідно до граничної потужності 110,0 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а відповідач зобов`язалася оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
25 лютого 2016 року за місцем проживання ОСОБА_1 представниками позивача було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), в результаті якої було виявлено факт порушення пункту 48 вказаних Правил, а саме, розкрадання електричної енергії. За фактом виявленого порушення було складено акт про порушення правил користування електричною енергією № 031100 від 25 лютого 2016 року, який було розглянуто на засіданні комісії та нараховано суму спричинених збитків у розмірі 15392,18 грн. З урахуванням наведеного позивач просив стягнути із відповідача на свою користь 15392,18 грн у рахунок відшкодування завданих збитків.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 7 червня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київобленерго" 15392, 18 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суди виходили із того, що відповідач ОСОБА_1 допустила порушення пункту 48 Правил, яке виявилось у безобліковому споживанні електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 126594,59 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 7 червня 2017 року у вказаній справі та витребувано справу із Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухваленні рішення з порушеннями норм процесуального законодавства та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки відповідачем не було вчинено розкрадання електроенергії, а вона не обліковувалась через несправність лічильника, яку відповідач не могла виявити, оскільки не є фахівцем у вказаній галузі. А отже відсутність вини відповідача виключає її відповідальність, відповідно до статей 22 та 1166 ЦК України. Крім того, пункт 48 Правил не передбачена відповідальність споживача за необлікування лічильником електроенергії.
Крім того, вважає, що акт перевірки, на який посилається позивач, не може бути доказом порушення правил користування електроенергією, оскільки містить підписи лише двох представників електропостачальника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій всебічно, повно, об`єктивно оцінили наявні у справі доказів докази та прийшли до вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ПАТ "Київобленерго" постачає електричну енергію в будинок ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією №200848280/Д/п 10863742 від 5 травня 2009 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 (а.с.4-5).
25 лютого 2016 року при проведенні перевірки виконання побутовими споживачами "Правил користування електричною енергією для населення" за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що електролічильник не обліковує електричну енергію по фазі А,В. Електроенергія використовується, але не обліковується.
При здійсненні перевірки, було встановлено порушення споживачем ОСОБА_1 п. 48 Правил, а саме: електролічильник не обліковує електричну енергію.
Факт правопорушення зафіксовано актом № к 031100 від 25 лютого 2016 року в присутності споживача.
25 лютого 2016 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами Правил розглянуто акт № к 031100 від 25 лютого 2016 року без участі відповідача.
Комісією встановлено порушення Правил, а саме використання електроенергії без її обліку, та прийнято рішення, що акт підлягає розрахунку згідно з п.6.20 Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (далі - Методика).
Відповідач ОСОБА_1 не оскаржила акт від 25 лютого 2016 року № к 031100 про виявлення порушень Правил та не оскаржила до суду рішення комісії з розгляду цього акту, оформлене протоколом № 0101 від 15 березня 2016 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що енергія це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.