Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 371/1369/15-ц
провадження № 61-30929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - Комунальне підприємство "Миронівка-житло" Миронівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року у складі судді Гаврищука А. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Березовенко Р. В., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого 19 грудня 2009 року вони придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Ця квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності - по Ѕ частці кожному. Позивач не може досягти з відповідачем згоди щодо користування і володіння квартирою та способу виділення частки відповідача із загального майна.
Просив суд виділити 50/100 часток зі спільної часткової власності шляхом отримання позивачем грошової компенсації в сумі 466 183,58 грн, що є дійсною ринковою вартістю Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на час звернення до суду та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію в розмірі 466 183,58 грн - суму дійсної ринкової вартості Ѕ частини цієї квартири.
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю, третя особа - Комунальне підприємство "Миронівка-житло" Миронівської міської ради (далі - КП "Миронівка-житло" Миронівської міської ради).
На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила, що сторони не можуть знайти домовленості у користуванні квартирою, що розташована по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 одноособово сплачує житлово-комунальні послуги за всю квартиру. ОСОБА_1 відмовляється у добровільному порядку сплачувати комунальні послуги та розділити особові рахунки.
Просила суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: у користування ОСОБА_2, з урахуванням інтересів двох неповнолітніх дітей, виділити житлову кімнату площею 11,8 кв.м та житлову кімнату 12,9 кв.м, разом - 24,7 кв.м; у користування ОСОБА_1 виділити житлову кімнату 17,1 кв.м разом із лоджією 3,2 кв.м та кладову 1,6 кв.м, разом - 21,9 кв.м; в загальному користуванні сторін залишити: кухню - 8,9 кв.м, туалет - 1,1 кв.м, ванну кімнату - 2,6 кв.м, коридор - 10,3 кв.м, кладову - 1,4 кв.м; зобов`язати КП "Миронівка-житло" Миронівської міської ради розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються за квартиру відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- у користування ОСОБА_2, з урахуванням інтересів двох неповнолітніх дітей, виділено житлову кімнату площею 11,8 кв.м та житлову кімнату - 12,9 кв.м, разом - 24,7 кв.м.
- у користування ОСОБА_1 виділено житлову кімнату площею 17,1 кв.м, разом із лоджією - 3,2 кв.м та кладову - 1,6 кв.м, разом - 21.9 м.кв.
- в загальному користуванні сторін залишено: кухню - 8,9 кв.м, туалет - 1,1 кв.м, ванну кімнату - 2,6 кв.м, коридор - 10,3 кв.м, кладову - 1,4 кв.м.
Зобов`язано КП "Миронівка-житло" Миронівської міської ради розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються за квартиру відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 мотивоване тим, що виділ в натурі позивачу його частки у праві спільної сумісної власності є неможливим. Позивач не користується спірним майном, а відповідач та її малолітні діти не мають іншого зареєстрованого місця проживання. ОСОБА_2 не спроможна виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за нею права власності на спільне майно. Стягнення грошової компенсації за частку позивача у спірній квартирі становитиме для відповідача надмірний тягар. Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції враховував наявність житлових кімнат, їх площу, доводи позивачки за зустрічним позовом стосовно проживання з нею двох малолітніх дітей.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Миронівського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Миронівського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосовані вимоги статті 364 ЦК України, відповідно до якої, кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, що призвело до порушення норми частини першої статті 41 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, та частини четвертої цієї статті, згідно якої, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, оскільки право приватної власності є непорушним.
Доводи інших учасників справи
29 вересня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_2 надійшло заперечення на касаційну скаргу. У письмових запереченнях відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначила, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 лютого 2006 року між сторонами було зареєстровано шлюб.
19 грудня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить по Ѕ частині вказаної квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 06 липня 2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2011 року ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_2 " у зв`язку із укладенням шлюбу з ОСОБА_5 .
Згідно довідки КП "Миронівка-житло" Миронівської міської ради у вищевказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Квартира АДРЕСА_3 складається із трьох житлових кімнат площею - 17,10 кв.м, 11,8 кв.м, 12, 9 кв.м, відповідно, кухні площею - 8,9 кв.м, ванної кімнати площею 2,6 кв.м, вбиральні площею - 1,1 кв.м, коридора площею 10,3 кв.м, двох кладових площею 1,4 кв.м та 1,6 кв.м, а також лоджії площею 3,2 кв.м.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-технічної експертизи від 26 січня 2017 року № 23613/15-43/1354/17-43 поділ з виділом співвласникам по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1, шляхом проведення реконструкції (перепланування і переобладнання) приміщень існуючої квартири з метою влаштування двох окремих квартир для ізольованого користування та заселення кожної новоутвореної квартири однією сім`єю у відповідності до ідеальних часток співвласників не вбачається можливим, оскільки неможливо виконати вимоги нормативних документів, зокрема пунктів: 2.21, 2.22 (таблиця 1), 2.23, 2.24, 2.27, 2.28 Державних будівельних норм В2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (зі змінами); 8.7, 8.10, 8.11, 8.12 Державних будівельних норм В.3.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
Дійсна (ринкова) вартість житлової квартири АДРЕСА_1, в цінах на час проведення дослідження складає 878 126,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.