Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 554/1195/17
провадження № 61-32734св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виконавчий комітет Полтавської міської ради, відділ у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2017 року у складі судді Андрієнко Г. В та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Абрамова П. С., Мартєва С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, відділу у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської міської ради про визнання за спадкоємцем права на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на землю.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на частину житлового будинку на АДРЕСА_1 та земельну ділянку. 03 грудня 2003 року ОСОБА_5 нотаріально посвідчила заповіт, за яким заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, ОСОБА_1 За життя ОСОБА_5 отримала у власність земельну ділянку, але не встигла отримати державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на своє ім`я на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, передані у власність ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на своє ім`я на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, передані у власність ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємець має право звернутися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 довів, що має право на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на своє ім`я.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що суди не встановили коло спадкоємців; не з`ясували, чи звертався позивач до органів нотаріату, інших уповноважених органів щодо оформлення права на спірну земельну ділянку, чи отримував відмову цих органів.
Суди не надали належної оцінки листу Головного управління Держгеокадастру у м. Полтаві Полтавської області від 31 травня 2016 року про те, що управління не є розробником технічної документації із землеустрою.
Процесуальний статус Виконавчогокомітету Полтавської міської ради, як відповідача, є необґрунтованим, оскільки позивач до цього органу не звертався, отже, Виконавчий комітет Полтавської міської радине міг порушити права позивача.
Суди не надали оцінки письмовим доказам, а саме архівним випискам із розпорядження Полтавського міського голови від 15 червня 1998 року № 402р "Про передачу земельної ділянки у приватну власність".
Суди не надали належної оцінки факту приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2, що унеможливлює завершення процедури приватизації позивачем.
Суд першої інстанції в резолютивній частині рішення зазначив про те, що земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, однак земельна ділянка призначена для ведення особистого підсобного господарства. Суд апеляційної інстанції цих недоліків не усунув.
Заперечення на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2017 року і ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Із матеріалів справи відомо, що 03 грудня 2003 року ОСОБА_5 нотаріально посвідчила заповіт, за яким заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, ОСОБА_1 За життя ОСОБА_5 отримала у власність земельну ділянку, але не встигла отримати державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2011 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на частину житлового будинку літ. "А-1" (квартира № 1 ), яка складається з кімнати № 1-2 площею 14,9 кв . м, кухні 1-3 площею 4,6 кв. м, кімнати № 1-4 площею 13,8 кв. м, передньої № 1-5 площею 4,0 кв. м, сіней № 1-1 площею 4,6 кв. м, топочної № 1-6 площею 4,9 кв. м, тамбура № 1 площею 5,1 кв. м, сіней літ. "а2" у складі приміщення сіней № 1-1 площею 4,6 кв. м та топочної № 1-6 площею 4,9 кв. м, сіней літ. "а" у складі приміщення тамбуру № 1, ганку літ. "аЗ" та господарські будівлі: літню кухню літ. "В", гараж літ. "Б", сарай літ. "Е", вбиральню літ. "Г", навіс літ. "е", огорожу № 6, огорожу № 7, частину огорожі № 1, частину огорожі № 4, воріт огорожі № 3, вимощення № 5, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Розпорядженням міського голови від 15 червня 1998 року № 402-р ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки площею 1 000,0 кв. м для обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд та 138,0 кв. м для ведення особистого селянського господарства.
Приватизація земельних ділянок ОСОБА_5 завершена не була, акти на право власності на земельні ділянки не отримані.