1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


29 серпня 2019 року

м. Київ


справа № 368/275/16-ц

провадження № 61-24167св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсною статтю 9 додатку № 2 угоди від 20 червня 2011 року № 364630, яка укладена між сторонами, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") на її користь 5 514,02 грн переплати за вказаною угодою.

Позов мотивовано тим, що 20 червня 2011 року з метою придбання автомобіля ВАЗ 210994 вартістю 64 200,00 грн між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" укладено угоду № 364630 (далі - Угода) та два додатки до неї, що є невід`ємними її частинами, відповідно до умов якої відповідач гарантує надання позивачу права на отримання автомобіля за умови виконання нею як учасником системи "АвтоТак" всіх зобов`язань, передбачених Угодою.

У подальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди, за якими позивач отримала від відповідача автомобіль LADA 115 4D вартістю 66 300,00 грн.

Позивач вказувала, що в рахунок ціни автомобіля нею було сплачено 120 945,68 грн, відповідно з її боку є переплата у розмірі 5 514,02 грн. Крім того, посилалася на те, що умови укладених між сторонами договорів мають ознаки нечесної підприємницької діяльності в розумінні статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" та вводить її в оману стосовно істотних умов договору, через що вона змушена звернутися до суду із цим позовом.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Авто Просто" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 5 514,02 грн. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що про заміну автомобіля ВАЗ 210994, який перестали випускати з травня 2012 року, на автомобіль ЗАЗ Sens, ОСОБА_1 стало відомо лише 11 січня 2016 року з листа ТОВ "Авто Просто" від 05 січня 2016 року; станом на день слухання справи ОСОБА_1 сплачено на виконання вимог Угоди кошти в сумі 120 945,68 грн, тобто переплата коштів позивачем за вже отриманий автомобіль склала 5 514,02 грн. При цьому суд вважав за необхідне застосувати до даного спору положення Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема статей 10, 18, 21, 22 цього Закону, з висновком, що умови укладеної між сторонами Угоди містять ознаки несправедливого договору, порушують її права як споживача, та положення статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо принципу добросовісності.

Також, як вбачається з ціни на автомобіль, за який позивач сплачувала кошти, та з ціни на автомобіль, вартість якого було замінено, поточна ціна автомобіля ЗАЗ Sens більш ніж на 200 % перевищує поточну ціну автомобіля ВАЗ 210994, вартість якого складала 168 000,00 грн, проти вартості автомобіля ЗАЗ Sens в сумі 64 000,00 грн. Проте ТОВ "Авто Просто" в порушення вимог частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не попередив позивача, що його послуги, зважаючи на їх ціну (вартість), явно не задовольнятимуть інтереси і вимоги позивача, ніж це очікувалось під час укладення договору, тому суд вважав, що ці умови є дискримінаційними, тобто такими, що всупереч принципу добросовісності мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивача, оскільки ОСОБА_1 вже отримала автомобіль і збільшення його ціни (вартості) для неї є незаконним, а умови Угоди є несправедливими, що відповідно завдає позивачу шкоди, так як вартість послуг ТОВ "Авто Просто" зростає прямо пропорційно зростанню вартості автомобіля.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Авто Просто" задоволено. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги відповідні положення Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист прав споживачів", ЦК України щодо надання фінансових послуг, несправедливих умов договорів, не врахував того, що сторони погодили умови укладеного договору, який передбачає одержання споживачем необхідного їй товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов`язки сторін), а також не взяв до уваги наявність заборгованості позивача за щомісячними платежами, а тому ухвалив необґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, на думку апеляційного суду, висновки суду першої інстанції щодо несправедливості умов договору та введення позивача в оману не знайшли свого підтвердження, матеріалами справи та фактичними обставинами не доведено наявності в оспорюваному договорі умов, які є несправедливими щодо позивача, не доведено наявності у діях відповідача ознак нечесної підприємницької практики.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року, в якій просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати зазначене рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року, яке постановлено згідно із законом.


У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційним судом при розгляді справи не взято до уваги, що вона достроково сплатила вартість отриманого автомобіля, про заміну у 2012 році автомобіля ВАЗ 210994, який перестали випускати з травня 2012 року, їй стало відомо лише у січні 2016 року з листа ТОВ "Авто Просто", тобто відповідач навмисно не повідомив її про заміну автомобіля, чим порушив вимоги частини 12 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідачем не надано доказів того, що вона була вчасно, згідно з умовами Угоди повідомлена про зміну умов договору, що стосується нової ціни автомобіля, що позбавило позивача вчасно відреагувати на таку зміну ціни автомобіля шляхом відмови від Угоди, реструктуризації коштів, що підлягають до виплати, тощо.


Крім того, скаржник зазначає, що положення пункту 9.6. статті 9 додатку № 2 Угоди носять взаємовиключний характер, який вказує на те, що положення цієї статті не застосовуються в разі зміни моделі автомобіля, а для розрахунку повних внесків застосовується ціна автомобіля, вказана в додатку № 1, тобто узгоджена позивачем ціна в розмірі 115 431,66 грн, та при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 309 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, що діяла під час спірних правовідносин, далі - ЦПК України 2004 року) не зазначив підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення (частину, абзац, пункт, підпункт статті).


Від ТОВ "Авто Просто" у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку надійшли пояснення та заперечення на касаційну скаргу, в якій відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін, як таке, що постановлено відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Кагарлицького районного суду Київської області, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.


У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.


Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року провадження № 61-24167ск18 призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.


Позиція Верховного Суду


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Судамивстановлено, що 20 червня 2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1 було укладено угоду № 364630 та додатки № 1, № 2 до неї, предметом яких було надання учаснику системи (позивачу) послуг, спрямованих на придбання автомобіля.

Статтею 2 Угоди визначено, що ТОВ "Авто Просто" гарантує надання учаснику системи права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених Угодою.

Поточною ціною автомобіля є ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, що закріплено у розділі 1 Угоди "Визначення термінів".

Відповідно до додатку № 1 до Угоди було визначено марку автомобіля, який мала намір отримати позивач - ВАЗ 210994; ціну автомобіля - 64 200,00 грн; розмір платежів: 3 відсотка + ПДВ - вступний внесок; щомісячний чистий внесок - 0,8333 %; щомісячний внесок в оплату послуг - 0,5 % + ПДВ; щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %, плата за послуги, пов`язані з видачею автомобіля, - 3 % + ПДВ.

Між сторонами Угоди 28 вересня 2011 року був підписаний додаток № 3 до Угоди, згідно з яким загальна сума грошових зобов`язань учасника станом на день підписання додатку становить 115 431,66 грн. На день підписання цього додатка позивач сплатила 39 439,79 грн, сума заборгованості учасника становить 75 991,87 грн. У пункті 3 додатку № 3 зазначено, що сума заборгованості має бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника. Відповідно до положень статей 2, 3 додатку № 2 до Угоди сума заборгованості може бути змінена в разі зміни поточної ціни автомобіля.

Відповідно до пункту 2.3 додатку № 2 до вказаної Угоди учасник зобов`язаний сплатити повні внески згідно з графіком внесків. Учасник зобов`язаний сплачувати повний внесок протягом перших 15 календарних днів місяця.

Загальна кількість внесків за Угодою встановлена у кількості 120 (зазначено у додатку № 1 до Угоди).

Розмір щомісячного внеску визначається у відсотках від тієї ціни автомобіля, яка встановлена виробником у відповідному місяці сплати внеску.

Розмір складових щомісячного платежу встановлений у відсотках, а не в твердій сумі. У відповідності до додатку № 1 до Угоди, розділу 1 додатку № 2 до Угоди, статті 2 додатку № 2 до Угоди відсотки розміру щомісячних платежів залишаються незмінними, а ціна може змінюватися у разі, якщо її змінює виробник та/або імпортер.

ОСОБА_1 здійснила лише 96 повних внесків.

Відповідно до статті 9 додатку № 2 до Угоди, якщо протягом строку дії Угоди постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель автомобіля, зазначену в додатку № 1 до Угоди, ТОВ "Авто Просто" зобов`язується здійснити її заміну шляхом застосування поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися учасникам, які не отримали попередню модель/марку. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10 % вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі учасники групи (пункт 9.1.).


................
Перейти до повного тексту