Постанова
Іменем України
22 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 320/1321/18-ц
провадження № 61-11404св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року у складі судді Міщенко Т. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, зазначивши в якості відповідача ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її хрещена мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 31 березня 2014 року склала заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1, про який остання дізналася після закінчення шестимісячного строку, визначеного для прийняття спадщини, у зв`язку з чим вона не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того як на причини пропуску строку посилалась на те, що важко переживала втрату близької їй людини - ОСОБА_5, здійснювала витрати з організації її поховання. У зазначений період вона також доглядала за своїм батьком - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який, маючи похилий вік, тяжко хворів та потребував постійного догляду, ІНФОРМАЦІЯ_7 року її батько помер, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_7 Через втрату близьких родичів у такий короткий проміжок часу вона знаходилась у безпорадному та пригніченому стані, перенесла нервове потрясіння, внаслідок чого не мала можливості звернутись до нотаріуса.
22 листопада 2017 року вона отримала від приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Галяткіної В. О. лист
від 16 листопада 2017 року № 360/02-14, яким її повідомлено про відкриття спадкової справи № 20/2016 після смерті ОСОБА_5 та запропоновано звернутися до суду із заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з існуванням заповіту, складеного
ОСОБА_5 на її ім`я.
Посилаючись на викладене, просила визначити їй додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з об`єктивного характеру причин пропуску ОСОБА_1 строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2019 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2019 року, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду
від 07 травня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 була належно та вчасно повідомлена нотаріусом про відкриття спадкової справи, а також нею - про існування заповіту, вважає, що у суду не було підстав для задоволення позову, оскільки поважні причини для надання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Вказувала також, що судами дано неналежну оцінку показанням свідків, які вказували на обізнаність
ОСОБА_1 щодо існування заповіту.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
10 липня 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивуючи відзив, зазначила, що строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, їй не було відомо про існування заповіту, нотаріусом про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 та про те, що вона є спадкоємцем, повідомлено її вже після спливу строку, визначеного законом для прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року справу № 320/1321/18-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 320/1321/18-ц з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Із копії спадкової справи № 20/2016, відкритої після смерті ОСОБА_5, вбачається, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті вказаної особи, є ОСОБА_3, онука померлої.
Відповідно до заповіту, складеного 31 березня 2014 року в смт Мирному Мелітопольського району Запорізької області, посвідченому секретарем Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Корнєвою Л. Є., зареєстрованому в реєстрі за № 39, ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: належну їй на праві приватної власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде належати їй і на що вона за законом матиме право ОСОБА_5 заповідає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Листом від 16 листопада 2017 року № 360/02-14 приватний нотаріус Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Галяткіна В. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що після смерті
ОСОБА_5 , яка померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, відкрито спадкову справу № 20/2016; ОСОБА_5 на її ім`я 31 березня 2014 року складено заповіт, але із заявою про прийняття спадщини за заповітом вона у встановлений строк до нотаріуса не звернулась, шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустила; запропоновано ОСОБА_1 при наявності бажання прийняти спадщину після померлої ОСОБА_5 звернутися до суду для визначення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та у встановлений рішенням суду строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.