Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 520/7367/17
провадження № 61-46281св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року у складі судді Куриленко О. М. та постанову апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про спонукання вчинити певні дії, виселення, вселення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 8 листопада 2012 року сестра відповідача ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачеві, однак, з умовою довічного проживання її брата, ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач відмовляється виконувати умови заповіту, просив зобов`язати ОСОБА_2 до вчинення певних дій, згідно умов заповіту, виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2, вселити його в квартиру по АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Виселено ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2 та вселено його в квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що власник житла має право використовувати його для власного користування, і діями відповідача створюються перешкоди в користуванні будинком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року, ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги факт звернення відповідача до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. В разі ухвалення позитивного рішення по справі, відповідач, як єдиний правонаступник померлої сестри, ОСОБА_3 , прийме спадщину та стане власником спірного майна. Вважає за необхідне зупинити провадження по даній справі до ухвалення рішення по цивільній справі № 522/9124/18 за його позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач добровільно відмовляється звільнити спірне житло. Представник відповідача - адвокат Лукацький А. В. недобросовісно виконував свої обов`язки.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/7367/17, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку,
19 липня 2019 року матеріали цивільної справи № 520/7367/17 надійшли до Верховного суду.
10 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судами встановлено, що 08 листопада 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все майно ОСОБА_1, зобов`язала ОСОБА_1 надати право довічного мешкання її братові, ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .
На час розгляду справи заповіт не скасований, недійсним не визнаний.
ОСОБА_2 з 1982 року проживає та зареєстрований за адресою будинку АДРЕСА_2, добровільно з будинку не виселяється.
04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 .
05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину на будинок АДРЕСА_2, а також земельну ділянку, на якій він розташований.
Таким чином, ОСОБА_1 є власником спірного житла.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.
За положеннями частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.