Постанова
Іменем України
16 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 357/14311/17
провадження № 61-35820св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Ідея Банк",
третя особа - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка - Життя",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2017 року у складі судді Дмитренко А. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Яворського М. А.,Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.
Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" укладено кредитний договір № Z20.232.72496(далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 73 000,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17,00 % річних від залишкової суми кредиту, встановлено графік щомісячних платежів; кінцевий термін повернення коштів встановлено до 19 жовтня 2021 року (включно), але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором.
Вважає, що при укладенні Кредитного договору порушено права ОСОБА_1, як споживача відповідно до Законів України "Про захист прав споживачів", "Про третейські суди", "Про банки і банківську діяльність", "Про інформацію", "Про захист персональних даних".
Зокрема, під час укладенням договору ОСОБА_1 не ознайомлено з умовами кредитування, не надано повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту, що суперечить частині другій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
Пунктом 1.4 Кредитного договору встановлено плату позичальником Банку за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, що суперечить вимогам статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Пункт 1.6 Кредитного договору є недійсним, оскільки відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" страхування у спірних правовідносинах є добровільним, кредитор не має права жодним чином нав`язувати такі послуги та включати їх до кредитного договору.
Пункт 5.4 Кредитного договору, яким передбачено третейське застереження, відповідно до якого всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, не відповідає вимогам пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди".
Пункт 5.11 Кредитного договору не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про захист персональних даних", оскільки ОСОБА_1 фактично позбавлено права відізвати свою згоду на обробку персональних даних.
За викладених обставин просив суд визнати недійсним кредитний договір укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" від 19 жовтня 2016 року № Z20.232.72496.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним пункт 1.4 щодо встановлення плати за обслуговування кредиту та пункт 5.4 Кредитного договору від 19 жовтня 2016 року № Z20.232.72496, укладеного між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 .
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ПАТ "Ідея Банк" на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач є особою з повною цивільною дієздатністю, яка цілком усвідомлювала значення своїх дій, тому кредитний договір є таким, що укладений в рамках чинного законодавства України та відповідає положенням статті 203 ЦК України.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Ідея Банк" посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами при вирішенні спору не враховано положення пункту 8 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відповідно до якого банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги. Оскільки, така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту існує, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами, тому пункт 1.4 оспорюваного Кредитного договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту не підлягає скасуванню. Крім того, вказує, що у оспорюваному договорі плата за обслуговування кредитної заборгованості визначена не за формулою із змінними величинами, а відображена чітко визначеною фіксованою сумою, тому така умова не суперечить частині п`ятій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, пункт 5.4 оспорюваного Кредитного договору, який передбачає третейське застереження, не може бути визнано недійсним, оскільки його наявність не позбавляє особу права на звернення до суду загальної юрисдикції за захистом своїх прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" 19 жовтня 2017 року укладено кредитний договір №Z20.232.72496.
Відповідно до указаного договору Банк надав позивачу споживчий кредит на поточні потреби в розмірі 73 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17,00 % річних від залишкової суми кредиту.
Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, який наведено в розділі 6 кредитного договору.
Як вбачається з Графіка платежів, щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості визначена фіксованими сумами.
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесках включно до 19 дня/числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.
Відповідно до пункту 5.4 Кредитного договору всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору. Позичальник підписанням цього договору засвідчує, що він ознайомлений з регламентом вищевказаного третейського суду.
Мотивувальна частина