ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/291/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М. (головуючого судді ), Жуков С.В., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представника Національного банку України Пелепецького В.Д. (дов. від 18.02.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційна скаргу Національного банку України
на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2019
у справі № 916/291/16
за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1.Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК";
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП";
3.Публічне акціонерне товариство "Іллічівський завод ЗБК";
4.Публічне акціонерне товариство "Одесапродконтракт",
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Національний банк України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (далі - ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", відповідач), в якій просив: в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" перед Національним банком України за кредитним договором №29 про рефінансування від 26.11.2009 у сумі 3162606403,14 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 26.11.2009 (реєстр. № 4125) та належить відповідачу, визначивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною оцінки, визначеною суб`єктом оціночної діяльності до проведення торгів, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановлення її, як початкової ціни реалізації предмету іпотеки, передбаченого договором іпотеки.
Ухвалою Господарським судом Одеської області від 12.02.2016 порушено провадження у справі №916/291/16 за позовом Національного банку України до ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в межах справи № 916/3200/17 про банкрутство ПАТ "ТВФ "Чорне море" визнані вимоги Національного банку України в сумі 3162606403,14 грн., та включені до реєстру вимог кредиторів.
Вказані обставини, свідчать про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство всі спори вирішуються судом у межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.
2. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 закрито провадження у справі №916/291/16.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 залишено без змін.
Враховуючи імперативні приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо вимог забезпеченого кредитора, господарські суди дійшли висновку, що вимоги іпотекодержателя мають розглядатись виключно в межах справи про банкрутство іпотекодавця і не можуть бути розглянуті по суті у позовному провадженні за наявності порушеної справи про банкрутство. Тому, із урахуванням визнання господарським судом забезпечених вимог Національного банку України в межах справи про банкрутство ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", провадження у справі №916/291/16 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі Національний банк України просить постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 скасувати, передати справу до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті заявлених вимог.
В обґрунтування посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 185, 232, 241 ГПК України
Вважає, що порушені майнові права НБУ не відновлені при затверджені реєстру вимог кредиторів у процедурі банкрутства. ПАТ "Чорне море" є майновим поручителем та відповідає перед НБУ в межах вартості предмету іпотеки згідно іпотечного договору, яке може бути реалізоване на користь іпотекодержателя, як у межах процедури банкрутства так і виконавчого провадження.
Посилання судів на ухвалу від 20.03.2019 у справі № 916/3200/17 про затвердження реєстру вимог кредиторів вважає передчасним, оскільки вона не набрала законної сили у зв`язку з її оскарженням до суду апеляційної інстанції.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених доводів та законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвали та постанови.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувалися суди
Виходячи з вимог частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно з частиною 15 статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.