ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2416/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (Дучал Н.М., Россолов В.В., Слободін М.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 (Жигалкін І.П.) у справі № 922/2416/17
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд", треті особи 1) ОСОБА_1, 2) Шпак Марина Олександрівна про звернення стягнення на предмет іпотеки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд" (далі - Відповідач), треті особи ОСОБА_1 (далі - Третя особа-1), Шпак Марина Олександрівна (далі - Третя особа-2) про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: п`ятикімнатну квартиру № 8 у будинку № 33 по вул. Петровського в місті Харкові , загальною площею 271,6 м2, житловою площею - 96,6 м2, яка належить на праві власності Відповідачу та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.04.2007 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007 в сумі 2 176 801,21 доларів США шляхом продажу Позивачем будь-якій особі з правом на укладання від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом, у тому числі з нотаріальним посвідченням, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також надання Позивачу всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач з посиланням на приписи статей 589, 590 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" послався на неналежне виконання Третьою особою-2 (Позичальник) своїх зобов`язань за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007, внаслідок чого існує непогашена заборгованість, яка станом на момент звернення з цим позовом становить 2 176 801,21 доларів США, що за курсом НБУ становить 58 820 967,21 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за наведеним кредитним договором, Позивачем та Третьою особою-2 19.04.2007 укладено договір іпотеки спірного майна, однак у подальшому це майно було неодноразово відчужено на користь інших осіб та 15.12.2014 зареєстровано право приватної власності на нього за Відповідачем з одночасною передачею його в іпотеку Третій особі-1. Оскільки Позивач не надавав згоди на передачу в наступну іпотеку предмета іпотеки (спірної квартири) й обтяження предмета іпотеки, накладене за договором іпотеки від 19.04.2007, має вищий пріоритет над наступними іпотеками, Позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.
Рішення у справі
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2017, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Короткий зміст оскарженого рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 позовні вимоги задоволено.
6. Рішення суду мотивовано тим, що обтяження майна іпотекою за договором іпотеки від 19.04.2007 зберігається та має першочерговість, внаслідок скасування постанови Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11 про визнання Третьої особи-2 банкрутом як незаконної, а тому на Відповідача поширюється, відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", статус іпотекодавця за іпотечним договором, враховуючи, що до нього перейшло право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки. Щодо заяви Відповідача про застосування позовної давності до вимог Позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 змінено та викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:
"Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: п`ятикімнатну квартиру №8 в будинку №33 по вул. Петровського в місті Харкові загальною площею 271,6 м2, житловою площею: 96,6 м2, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд", що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.04.2007 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007, яка стягнута:
заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.06.2012 у справі №2018/2-4154/11 зі Шпак Марини Олександрівни на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 4 992 276,81 грн, в т.ч. 355 983,96 доларів США (еквівалент 2 837 192,16 грн) - заборгованість за кредитом; 117 639,77 доларів США (еквівалент 937 588,97 грн) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 44 009,65 доларів США (еквівалент 350 756,91грн) - заборгованість по комісії за користування кредитом; 108 750,16 доларів США (еквівалент 866 738,77 грн) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;
рішенням Київського районного суду міста Харкова від 27.04.2015 у справі №640/17746/14-ц зі Шпак Марини Олександрівни на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 332 846,13 доларів США, що в еквіваленті становить 4 470 123,53 грн, в т.ч. 6 674,49 доларів США (еквівалент 89 638,40 грн) заборгованість за кредитом; 143 193,60 доларів США (еквівалент 1 923 090,05 грн) заборгованість по процентам; 33 030,86 доларів США (еквівалент 443 604,45 грн) заборгованість по комісії; 149 947,18 доларів США (еквівалент 2 013 790,63 грн) пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором,
- шляхом продажу АТ КБ "Приватбанк" будь-якій особі з правом укладання від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом, в т.ч. з нотаріальним посвідченням, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також надання АТ КБ "Приватбанк" інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки; за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 6 138 864,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
8. Постанова суду мотивована тим, що правомірним є включення до складу заборгованості за кредитним договором №HAG7GA00000006 сум, які стягнуті заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.06.2012 у справі №2018/2-4154/11 та рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2015 у справі №640/17746/14-ц, інша частина сум включена Позивачем до складу заборгованості за кредитним договором безпідставно. Крім того, з метою визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, суд погодився зі звітом про оцінку вартості п`ятикімнатної квартири, який наданий Позивачем і з якого вбачається, що ринкова вартість нерухомого майна, становить 6 138 864,00 грн, про що і зазначено в резолютивній частині постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
9. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Рішення суду першої інстанції не відповідає статті 236 ГПК України, а відхилення судом заяв про застосування строків позовної давності є безпідставним та необґрунтованим, оскільки Відповідач не є боржником із основним позичальником в розумінні статті 264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на відміну від положень статті 554 ЦК України, а тому пред`явлення позову до позичальника про стягнення боргу за кредитним договором не може переривати строк позовної давності за договором іпотеки.
11. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на наявність судового рішення про стягнення заборгованості, яке не виконане, а тому не впливає на перебіг позовної давності за вимогами Позивача до іпотекодавця.
12. Апеляційний господарський суд необґрунтовано відмовив Шпак М.О. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та набрання законної сили рішенням Київського районного суду міста Харкова у цивільній справі №640/12230/18.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
13. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що Позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Позиція Третьої особи-1 у відзиві на касаційну скаргу
14. Судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено обставини справи щодо відчуження іпотечного майна в процедурі банкрутства Третьої особи-2 у справі про банкрутство №5023/5991/11 і обставини задоволення вимог кредиторів, в тому числі Позивача як заставного кредитора.
15. Суди не врахували, що кошти, виручені від продажу майна банкрута зараховано на депозитний рахунок нотаріуса та мають бути спрямовані на задоволення вимог заставного кредитора, яким є Позивач, а тому задоволення позовних вимог в межах даної справи призводить до подвійного стягнення.
16. Крім того, судами не повно досліджені всі обставини справи, зокрема, що під час укладення з Відповідачем договору купівлі-продажу спірного майна, за яким перейшло майно у власність Відповідачу, відомості про обтяження майна іпотекою державний реєстр іпотек не містив, що не узгоджується зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку", якою визначено, що взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Позиція Третьої особи-2 у відзиві на касаційну скаргу
17. Третя особа-2 відзив на касаційну скаргу не надала, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи
18. Третьою особю-2 до Верховного Суду 25.07.2019 (штамп поштового відділення на конверті) подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та набрання законної сили рішення Великої Палати Конституційного Суду України у справі №18/1457(19) від 01.03.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 1 та 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку".
18.1. В обґрунтування наявності підстав для зупинення касаційного провадження Третя особа-2 зазначила, що питання про визнання неконституційними положень частин 1 та 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку" безпосередньо пов`язане з вирішенням спору по суті у даній справі, оскільки важливим у даній справі є встановлення правомірності покладення на Відповідача, який не є стороною договору іпотеки, статусу іпотекодавця майна і, в разі задоволення Конституційним Судом України скарги ОСОБА_3, відпаде підстава для задоволення позову у даній справі, який заявлений з підстав статті 23 Закону України "Про іпотеку".
18.2. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
18.3. З аналізу зазначеної правової норми слідує, що підставою для зупинення провадження в справі за такою обставиною є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
18.4. Розглянувши зазначене клопотання, а також зважаючи на зазначену норму права, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, оскільки заявником не обґрунтовано, чому зібрані у справі докази є недостатніми для встановлення та надання оцінки обставинам (фактам), які є предметом судового розгляду.
18.5. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (постанови від 24.04.2019 у справі №452/970/17, від 17.05.2018 у справі №800/186/17, від 19.09.2018 у справі №806/3265/17).
18.6. При цьому, суд касаційної інстанції, відповідно до статті 300 ГПК України, на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18.7. Водночас, слід звернути увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
19. Між Позивачем (Банк) та Третьою особою-2 (Позичальник) 18.04.2007 укладено кредитний договір № HAG7GA00000006, за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в пункті 7.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 7 договору.
Пунктом 7.3 договору встановлено, що забезпеченням виконання Позичальником зобов`язань за даним договором виступає договір іпотеки квартири, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 33 кв. 8, порука ТОВ "Регіон-Стандарт", а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов`язань за даним договором.
20. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №HAG7GA00000006, між Позивачем (Іпотекодержатель) та Третьою особою-2 (Іпотекодавець) 19.04.2007 укладено договір іпотеки квартири. Предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в пункті 33.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.
За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Іпотекодавця за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007 (пункт 33.2 договору).
Відповідно до пункту 33.3 договору в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно п`ятикімнатну квартиру №8 загальною площею 271,60 м 2, житловою площею 96,6 м 2, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 33 кв. 8 . Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова від 27.12.2006 у справі №7149/06/04.
Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 2 732 186,00 грн (пункт 33.4 договору).
Згідно з пунктом 22 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2. 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. В разі продажу предмету іпотеки на публічних торгах Іпотекодержатель відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів №1448 від 22.12.1997, якщо інше не передбачено законодавством в день реалізації предмету іпотеки.
За умовами п.27 договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити Іпотекодавця; продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.
Термін дії договору - до повного виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього (пункт 28 договору).
21. Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 08.06.2012 у справі № 2018/2-4154/11 стягнуто зі Шпак М.О. на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007, станом на 18.08.2011 в сумі 4 992 276,81 грн.
22. Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 27.04.2015 у справі №640/17746/14-ц стягнуто зі Шпак М.О. на користь ПАТ КБ "Приватбанк" загальну заборгованість (за період з 19.08.2011 по 19.09.2014) за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007 в сумі 332 846,13 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ (13,43 грн) станом на 19.09.2014 становить 4 470 123,53 грн.