ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/137/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Гребенюк Н.В., Пушай В.І.) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 (суддя Сірош Д.М.) про забезпечення позову
за позовом Фізичної особи-підприємця Багмута Дмитра Степановича
до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області
про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заяви про забезпечення позову
1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Фізична особа-підприємець Багмут Дмитро Степанович (далі-позивач) просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки (далі-договір), площею 12,8572 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0240 (далі-земельна ділянка), який укладений 01.12.2011 між ним та Кременчуцькою районною державною адміністрацією, строком на сім років, з моменту набрання законної сили рішенням суду, та визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду до договору, на умовах запропонованих позивачем.
1.2. У квітні 2019 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5322481700:06:000:0402, 5322481700:06:000:0404, 5322481700:06:000:0406, 5322481700:06:000:0403, 5322481700:06:000:0407, 5322481700:06:000:0405, 5322481700:06:000:0408, які утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5322481700:06:000:0240, та знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
1.3. Заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю недопущення жодних змін стосовно земельної ділянки, яка є предметом договору, до закінчення судового розгляду, оскільки виконання рішення суду та відновлення порушених прав позивача буде неможливим. Зазначає, що після подання позову з державного земельного кадастру зникли відомості щодо земельної ділянки та замість неї з`явилось сім окремих земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, у зв`язку з чим існує ризик передачі новосформованих ділянок у власність або в користування третім особам.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, заяву задоволено повністю, вжито відповідних заходів забезпечення позову.
2.2. Такі висновки судів мотивовані тим, що приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
3.2. В обґрунтування доводів, викладених у касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, не застосували норми матеріального права, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору перестала існувати, натомість на її місці з`явилось кілька новостворених земельних ділянок, що виключало правові підстави для вжиття судом таких заходів.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів з підстав законності та обґрунтованості судових рішень, та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи, що відповідач своїми діями підтвердив намір розпорядитися земельною ділянкою.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч.1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2).
4.2. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
4.3. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
4.4. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
4.5. Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
4.6. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
4.7. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
4.8. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.