1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



30 серпня 2019 року

Київ

справа №826/5711/16

адміністративне провадження №К/9901/44597/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., судді Стеценко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Желтобрюх І.Л., Бєлової Л.В., Парінова А.Б. від 04 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі також - уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач), за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, третя особа), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо нікчемності договору №001-26516-270115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 27 січня 2015 року, укладеного між позивачем та ПAT "Дельта Банк", відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 001-26516-270115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 27 січня 2015 року, оформлене Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року № 813;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПAT "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до ФГВФО додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПAT "Дельта Банк" за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме - відносно позивача за договором № 001-26516-270115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 27 січня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких, на її думку, їй має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, її не включено до переліку вкладників ПAT "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО за договором банківського вкладу, що порушує її майнові права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 04 липня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року скасовано, прийнято нову про задоволення позову, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 27 січня 2015 року №001-26516-270115, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оформлене наказом від 16 вересня 2015 №813; зобов`язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 27 січня 2015 року №001-26516-270115 за рахунок ФГВФО.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що посилання уповноваженої особи на постанову правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії проблемних", якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була чинною на момент укладання договору банківського вкладу (депозиту) повинно оцінюватись критично, зважаючи на те, що вищезазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 31 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/5711/16, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Шарапу В.М. та Чиркіна С.М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Саприкіну І.В., та Стеценко С .Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 січня 2015 року між позивачем та ПAT "Дельта банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №001-26516-270115 на суму 10 000,00 доларів США строком до 26 лютого 2015 року включно та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

Того ж дня між позивачем та ПAT "Дельта банк" укладено додаткову угоду №1 до зазначеного вище договору, якою передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 договору в наступній редакції: " 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.1.1. правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються".

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 січня 2015 року №44997986 сума 10 000,00 доларів США була перерахована від ОСОБА_3 на депозитний рахунок позивача.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 02 березня 2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці (з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року) та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

В подальшому рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 03 серпня 2015 року №147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації на шість місяців до 02 жовтня 2015 року включно та продовжено строк повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

02 жовтня 2015 року постановою Правління Національного банку України №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" відкликано банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно і призначено та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" на цей же строк провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В.

Наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано до договору банківського вкладу позивача наслідки нікчемності з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що позивача було повідомлено Листом від 23 вересня 2015 №8821/111.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що за результатами перевірки, вирішено питання про нікчемність спірного договору банківського вкладу, зокрема, як такого, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за таким договором платником здійснено платіж на користь позивача, який надає такому платнику як кредитору переваги у вигляді: отримання за рахунок Фонду суми відшкодування більшої, ніж передбачена Законом, а також надає такому платнику перевагу у вигляді можливості отримання грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку за рахунок виплати ФГВФО.

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також -Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Щодо порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин:

1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії;

2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;

3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;

4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;

5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.


................
Перейти до повного тексту