ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №320/893/19
адміністративне провадження №К/9901/19277/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/893/19
за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області до Таращанської районної ради Київської області та відділу освіти і науки Таращанської районної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, прийняту суддею Лапій С.М.,
та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого - Ганечко О.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у порядку частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до Таращанської районної ради Київської області (далі - відповідач-1) та відділу освіти і науки Таращанської районної ради Київської області (далі - відповідач-2), у якому просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність Таращанської районної ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності комунального закладу освіти "Степківському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Таращанської районної ради Київської області, що зафіксовані у акті планової перевірки № 74, проведеної співробітниками Таращанського районного управління Головного управління ДСНС України у Київській області, та зобов`язання вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки;
1.2 визнати протиправною бездіяльність відділу освіти і науки Таращанської державної районної адміністрації щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності комунального закладу освіти "Степківському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Таращанської районної ради Київської області, що зафіксовані у акті планової перевірки № 74, проведеної співробітниками Таращанського районного управління Головного управління ДСНС України у Київській області, та зобов`язання вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області до Таращанської районної ради Київської області та відділу освіти і науки Таращанської районної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу без розгляду.
3. Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву, виходив з того, що у спірних правовідносинах мова йде про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, що навчаються, працюють та відвідують вказаний навчальний заклад, але не про інтерес держави, а спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері забезпечення пожежної безпеки є саме органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яким надано повноваження на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування.
4. Крім того, судом зауважено, що прокурором не конкретизовано зміст позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, оскільки не зазначено, які саме дії слід вчинити відповідачам для усунення виявлених порушень.
5. Таким чином, при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що питання, порушене у позовній заяві, не відноситься до сфери державних інтересів, вирішення яких охоплюється правом прокурора, передбаченим статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. З такими висновками суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції.
ІІІ. Касаційне оскарження
7. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Київської області звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, яка зареєстрована в суді 09 серпня 2019 року.
8. Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неналежне дослідження судами матеріалів та доказів у справі, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляд до суду першої інстанції.
9. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає на неврахування судами обставин, що пред`явлення вказаного позову спрямоване на захист державних та суспільних інтересів, оскільки бездіяльність відповідача з питань забезпечення безпечних умов учнів для здобуття освіти ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров`я, грубо порушує вимоги Закону України "Про охорону дитинства", наражає учнів закладу освіти на небезпеку та може призвести до завдання тяжких наслідків здоров`ю дітей, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.
10. У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі спростовують її доводи, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
11. 30 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 320/893/19.
12. 13 серпня 2019 року справа № 320/893/19 надійшла до Верховного Суду.
ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
13. Конституція України від 28 червня 1996 року
13.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.2. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
14. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).
14.2. За правилами частини третьої статті 3 провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14.3. Приписами частини першої статті 341 визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14.4. На підставі частини першої статті 349 суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
14.5. Відповідно до частини першої статті 350 суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
14.6. Частиною третьою статті 5 установлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
14.7. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
14.8. За змістом частин третьої - п`ятої статті 53 у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
14.8.1. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
14.8.2. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
15. Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII)
15.1. Частиною першою статті 23 установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.