ПОСТАНОВА
Іменем України
30 серпня 2019 року
Київ
справа №805/1615/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року (головуючий суддя - Давиденко Т.О.)
та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Жаботинська С.В., Ханова Р.Ф.)
у справі №805/81615/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з обслуговування великих платників податків) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу та правомірність визначення ним своїх податкових зобов`язань у перевіряємому періоді.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, адміністративний позов задоволено:
- скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходів від 17.04.2015 №0000194200/2105/10/28-03-42 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 518 107 грн за січень 2015 року та застосування штрафних санкцій в сумі 259 053 грн 50 коп. та 17.04.2015 № 0000204200/2106/10/28-03-42 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 384039 грн. за січень 2015 року;
- присуджено з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 487 грн. 20 коп.
Не погодившись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про завищення Товариством суми від`ємного значення різниці між сумою податкового законодавства та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму ПДВ в розмірі 518 107 грн та за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 384 039 грн.
19 жовтня 2015 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про правомірність рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи СДПІ з обслуговування великих платників податків в період з 10.03.2015 до 20.03.2015 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 20.03.2015 №77/28-03-40/00191129 (т.1 а.с. 16-25) (далі - Акт перевірки).
Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми податкового кредиту та суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації) за січень 2015 року у сумі 384 039 грн;
- пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2015 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 518 107 грн. (т.1 а. с. 24-25).
На підставі Акту перевірки та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015:
- №0000194200/2105/10/28-03-42, яким ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат-імені Ілліча" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 518 107 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 259 053, 50 грн;
- №0000204200/2106/10/28-03-42, яким ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 384 039 грн.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, чинній на момент їх виникнення.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються статтею 200 ПК України.
Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.