ПОСТАНОВА
Іменем України
27 серпня 2019 року
Київ
справа №540/2077/18
адміністративне провадження №К/9901/17394/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гончарова І. А., Олендер І. Я., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В., Кравченко К.В.,) у справі № 540/2077/18 за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Джерела" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
В жовтні 2018 року приватне підприємство "Торговий дім "Джерела" (далі - Підприємство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - ГУ ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення позивача до переліку ризикових платників податків;
зобов`язати комісію ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Підприємство з переліку ризикових платників податків;
визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), які полягають в зупиненні реєстрації податкових накладних, які складені Підприємством та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 13.07.2018 року № 4 на суму 151 690,30грн; від 18.07.2018р. № 14 на суму 38 229,31грн., № 15 на суму 478 536,49грн., № 16 на суму 383 077,70грн., № 17 на суму 478 477, 35грн., № 18 на суму 478 084,20грн., № 20 на суму 466 163,20грн., № 21 на суму 489 850,73грн., № 22 на суму 251 865,63грн., № 23 на суму 554 814,13грн.; від 19.07.2018р. № 24 на суму 28 234,26грн., № 25 на суму 157 751,04грн., № 26 на суму 170 177,70грн., № 27 на суму 273 837,29грн., № 28 на суму 702 608,87грн., № 29 на суму 383 673,71грн., № 30 на суму 17 476,20грн., № 31 на суму 521 105,57грн., № 32 на суму 415 730,29грн., № 33 на суму 238 038,62грн., № 34 на суму 535 325,58грн., № 35 на суму 338 046,00грн., № 36 на суму 395 747,99грн., № 37 на суму 536 181,81грн., № 38 на суму 488 000,29грн., № 39 на суму 249 308,77грн.; від 20.07.2018р. № 40 на суму 128 840,83грн., № 41 на суму 697 740,97грн., № 42 на суму 473 097,18грн., № 43 на суму 516 787,08грн.; від 21.07.2018р. № 44 на суму 433 343,28грн., № 45 на суму 141 740,41грн., № 46 на суму 333 654,96грн., № 47 на суму 144 830,57грн., № 48 на суму 491 200,80грн., № 49 на суму 270 992,03грн., № 50 на суму 171 109,34грн., № 51 на суму 479 087,67грн., № 52 на суму 270 062,54грн.№,53 на суму 461470,57грн., № 54 на суму 427 990,43грн.; від 24.07.2018р. № 55 на суму 515 916,50грн., № 56 на суму 315 563,38грн., № 57 на суму 388 068,16грн., № 58 на суму 379 616,56грн., № 59 на суму 253 917,95грн.; від 26.07.2018р. № 60 на суму 433 216,98грн., № 61 на суму 231 473,17грн., № 62 на суму 393 518,10грн., № 63 на суму 290 059,17грн., № 64 на суму 457 251,95грн.; від 27.07.2018р. № 65 на суму 429 157,60грн. № 66 на суму 187 659,32грн., № 67 на суму 466 092,16грн., № 68 на суму 393 816,86грн., № 69 на суму 307 326,91грн.;
зобов`язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) вищезазначені податкові накладні, які складені Підприємством та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначало, що ним у встановленому законодавством порядку, складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні, однак отримано квитанції, в яких зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв, зазначених у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Проте, підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить сім окремих ознак ризиковості, але в квитанціях про зупинення міститься лише загальне посилання на даний підпункт без вказівки на конкретну ознаку.
Позивач вказав на безпідставність рішення відповідача про внесення Підприємства до переліку ризикових платників податків у зв`язку із невідповідністю дійсності податкової інформації щодо керівника позивача, а також у зв`язку із неправомірною, на думку позивача, перевіркою його господарських операцій за 2017 рік, зважаючи на те, що за цей період податкові накладні вже було зареєстровано.
У зв`язку з прийняттям комісією ГУ ДФС неправомірного, на думку позивача, рішення про включення Підприємства до переліку ризикових платників, зупинилася реєстрація податкових накладних, які було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН, та Підприємство не може повноцінно здійснювати господарську діяльність і виконувати обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що призводить до погіршення ділових зв`язків та відмови контрагентів-покупців від співпраці.
З огляду на вказані підстави позивач просив суд задовольнити позов повністю.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
При цьому, суд взяв до уваги те, що зупинення відбулось у зв`язку із наявністю у податкового органу податкової інформації, відображеної у додатку 5 до протоколу засідання комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 23 березня 2018 року № 4, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Зазначена підстава підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, які містяться в листі ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, віднесена до критеріїв ризиковості платника податків. Посилання на цей підпункт наведений також у спірних рішеннях про зупинення реєстрації податкових накладних.
При цьому, у квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення розрахунків за цими операціями, але позивач своїм правом не скористався, не надав підтверджуючі документи та пояснення. Оскільки податковий орган не отримав підтверджуючі документи, відповідно не міг надати їм оцінку та був позбавлений можливості прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних.
За таких обставин, суд вважав передчасними вимоги позивача про зобов`язання ДФС провести державну реєстрацію податкових накладних, зазначених у відповідних квитанціях про зупинення реєстрації.
При цьому, суд, самостійно оцінивши надані позивачем пояснення щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних, дійшов висновку, що наведені ним аргументи не спростовують правильність оскаржуваних рішень відповідачів.
Щодо позовних вимог про скасування рішення комісії ГУ ДФС про внесення Підприємства до переліку ризикових платників податку та зобов`язання виключити його із цього реєстру, суд вказав на відсутність як самого рішення про включення позивача до переліку ризикових платників (оскільки на засіданні комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 23 березня 2018 року було прийнято лише проект такого рішення), так і відсутність в матеріалах справи доказів внесення Підприємства до переліку ризикових платників, через відсутність законодавчо врегульованого порядку створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників. Отже, вказані позовні вимоги, на думку суду, є необґрунтованими.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Підприємство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема апелянт зазначив, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відсутність законодавчо врегульованого порядку про створення та функціонування реєстру/переліку ризикових платників. Крім того, посилаючись на проект рішення комісії ГУ ДФС про віднесення позивача до переліку ризикових, суд першої інстанції не врахував, що нормами чинного законодавства не передбачено прийняття комісіями ДФС таких проектів.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року скаргу задоволено частково, рішення Херсонського окружного адміністративного від 21 січня 2019 року суду скасовано, прийнято нове - про часткове задоволення позовних вимог, визнано протиправними дії ДФС, які полягали у зупиненні реєстрації податкових накладних, які складені позивачем та направлені для реєстрації в ЄРП, зобов`язано ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які складені позивачем та направлені для реєстрації в ЄРПН; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судом апеляційної інстанції стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 98 672 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; стягнуто з Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 148 008 грн, який підлягав сплаті за подачу апеляційної скарги позивачем.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення комісії ГУ ДФС про внесення позивача до переліку ризикових платників податків у матеріалах справи відсутнє, а наявні лише витяг з протоколу № 4 засідання комісії від 23 березня 2018 року, на якому ухвалено внести до Журналу проект рішення по позивачу, та додаток № 1 до протоколу, згідно з яким позивач підлягає внесенню до Журналу ризикових платників (т.2 а.с.36,38). Вказане свідчить, що рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, згідно з встановленим законодавством порядком, не приймалося, отже, у відповідача відсутні підстави застосовувати до позивача наслідки віднесення платника податків до ризикових платників.
Відсутність в даному випадку рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, так само як і нереалізація позивачем свого права на подання до контролюючого органу документів на підтвердження господарських операцій, за наслідками яких складені податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, на думку суду апеляційної інстанції, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії про внесення позивача до переліку ризикових платників податків та зобов`язання комісію ГУ ДФС виключити Підприємство з переліку ризикових платників податків суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення у зв`язку із відсутністю відповідного рішення та невнесенням позивача до Журналу ризикових платників.
1 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС, в якій відповідач просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині задоволення позовних вимог.
Розгляд справи призначено у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Сторони у справі, будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явились.
За правилами пункту 2 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Керуючись вищевикладеними положеннями цього Кодексу, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Підприємством подано відзив на касаційну скаргу, обґрунтований аргументами, викладеними в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, в якому відповідач просив суд оскаржувану постанову суду залишити без змін.
Переглянувши оскаржуване рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.