ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №805/1198/17-а
адміністративне провадження №К/9901/15420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське"
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 805/1198/17-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське"
до Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Донецькій області)
про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (далі - ТОВ "Агро-Луганське") звернулося до суду з позовом до Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Мар?їнська ОДПІ, контролюючий орган), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій та нарахування недоїмки позивачу в розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в розмірі 24,90 грн в повному обсязі;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині вимоги сплати недоїмки в розмірі 393 170,25 грн, штрафу - 2490,36 грн, пені - 24,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агро-Луганське" зазначило, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є звільненим від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Крім того зауважує, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до зазначених платників єдиного внеску не застосовуються.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Мар?їнської ОДПІ від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 372 990,01 грн, штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в розмірі 24,90 грн.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 25 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким закрив провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Мар?їнської ОДПІ від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в сумі 24,90 грн; визнав протиправною та скасував вимогу Мар?їнської ОДПІ від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агро-Луганське" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та залишити в цій частині в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою позивача.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
05 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" Мар?їнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізована шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Донецькій області.
З огляду на це, керуючись положеннями статті 52 КАС України, Суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача - Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Донецькій області.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи що позивачем не оскаржується постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині закриття провадження щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Мар?їнської ОДПІ від 28 березня 2016 року № 110, постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не є предметом касаційного перегляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції в частині, що оскаржується ТОВ "Агро-Луганське", не відповідає з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Агро-Луганське" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 36443355, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в Мар?їнській ОДПІ.
28 березня 2016 року контролюючий орган прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 110, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за період з 23 квітня 2014 року до 23 квітня 2014 року в розмірі 2 490,36 грн та нарахована пеня у розмірі 24,90 грн.
15 грудня 2016 року керівником Мар?їнської ОДПІ складена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14-23 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 437 555,97 грн, суми штрафу - 2 490,36 грн та пені 24,90 грн.
ТОВ "Агро-Луганське" 17 лютого 2017 року подало до контролюючого органу заяву щодо звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, у тому числі нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності, посилаючись на форс-мажорні обставини підтверджені Сертифікатами Торгово-промислової палати України від 05 квітня 2016 року № 6108.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога прийнята Мар?їнською ОДПІ 15 грудня 2016 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. Відповідно до вказаної вимоги недоїмка сформована станом на 30 листопада 2016 року.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.