ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №808/818/15
адміністративне провадження №К/9901/7317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запоріжській області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Киселя Р.В. від 16.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А., Дадим Ю.М. від 15.07.2015 у справі №808/818/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер Трейд Інвест Груп" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запоріжській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер Трейд Інвест Груп" (далі - позивач/ Товариство) звернулося до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (яку протокольною ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запоріжській області) (далі - відповідач/податковий орган) з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки Товариства, в результаті якої було складено акт №350/15-3/38069671 від 19.11.2014 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юпітер Трейд Інвест Груп" за вересень 2014 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на те, що виявивши розбіжності в даних за податковою звітністю та Єдиним реєстром податкових накладних, відповідач не повідомив позивача про наявність таких обставин, чим порушив право останнього на самостійне коригування податкової звітності. Зазначає, що законодавець не зобов`язує в обов`язковому порядку перевіряти реєстрацію податкових накладних контрагентом, а лише надає йому таке право. Крім того, посилається на протиправність дій податкового органу щодо непроведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним податкового кредиту за вересень 2014 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропертровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015, позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запоріжській області, які полягають у проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер Трейд Інвест Груп", в результаті яких було складено акт №350/15-3/38069671 від 19.11.2014 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юпітер Трейд Інвест Груп" за вересень 2014 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпітер Трейд Інвест Груп" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 44100,00 гривні, з яких 35280,00 гривень за основним зобов`язанням та 8820,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судові рішення мотивовані тим, що у зв`язку із виявленням податковим органом розбіжностей даних податкової декларації та Єдиного реєстру податкових накладних останній протиправно не припинив камеральну перевірку та не провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача, чим порушив приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а відтак, прийняв неправомірне податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлено, що Товариством включено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 35279,56 гривень по податковим накладним, які виписані ТОВ "ТД Ліга Груп" у вересні 2014 року, проте згідно даних АІС "Архів електронної звітності" факт реєстрації зазначених накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній, чим порушено пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. На запит податкового органу про надання інформації щодо взаємовідносин з контрагентом (ТОВ "ТД Ліга Груп") за вересень 2014 року, позивачем листом від 03.11.2014 у наданні останньої та додаткових документів відмовлено. Безпідставними є посилання позивача на той факт, що податковим органом не прийнято та не зареєстровано податкові накладні після отримання їх поштою, оскільки обов`язок реєстрації останніх покладено на платника податку шляхом подання в електронній формі до органів ДФС. Крім того, в діях позивача вбачається відсутність користування наданими йому податковим законодавством правами щодо можливості перевірки реєстрації контрагентом податкових накладних та подання разом з декларацією заяви із скаргою на такого (у разі відсутності реєстрації останнім податкових накладних).
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як законні та обґрунтовані й відмовити в задоволенні касаційної скарги відповідача.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у порядку статті 76 Податкового Кодексу України відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивача, за результатами якої складено акт № 350/15-3/38069671 від 19.11.2014.