Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 405/8423/16-ц
провадження № 61-27278св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року у складі судді Іванової Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових витрат у розмірі 1 865,00 грн на навчання сина ОСОБА_3
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на якого він сплачує аліменти. Після розірвання між ними шлюбу син постійно проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
З 01 вересня 2016 року ОСОБА_3 зарахований на платній основі до Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка на перший курс за спеціалізацією 231 "Соціальна робота", за навчання сина вона із власних коштів сплатила 3 730,00 грн.
Вважала, що відповідач повинен приймати участь у витратах на навчання сина і компенсувати їй половину витрат у розмірі 1 865,00 грн. Крім того, відповідач, маючи заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 17 287,00 грн, відмовляється в добровільному порядку компенсувати додаткові витрати на утримання та навчання сина у зазначеному навчальному закладі.
З урахуванням уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/2 частини всіх доходів відповідача щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 грудня 2016 року до 03 червня 2020 року, коли син закінчить навчання в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені В. Винниченка, та стягнути половину витрат на навчання в сумі 18 650,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є інвалідом 1 групи з дитинства по зору, потребує стороннього догляду, інвалідність встановлена безстроково, на даний час працевлаштований в Кіровоградському УВП УТОС, отримує невелику заробітну плату, сплачує на користь позивача аліменти на двох неповнолітніх дітей, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Кіровограді ради і отримує допомогу та надбавку на догляд за інвалідом з дитинства 1 групи з 01 січня 2007 року довічно. Також утримуються аліменти, внаслідок чого за останні шість місяців загальна сума доходу відповідача становить 7 612,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідач не має фінансової можливості надавати допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що висновки судів про неможливість відповідачем сплачувати аліменти ґрунтуються на припущеннях, суд не взяв до уваги преюдиційний факт, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2015 року у справі № 405/336/15-ц про стягнення з відповідача на її користь аліментів на трьох дітей, серед яких був й син ОСОБА_3, відповідач навмисно приховує свій майновий стан, суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 182, 185, 199, 200 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначив про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та спростовуються матеріалами справи.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 навчається на факультеті педагогіки та психології денної комерційної форми навчання Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, спеціальність 231 "Соціальна робота", термін навчання - з 01 вересня 2016 року до 30 червня 2020 року.
Відповідно до договору про надання освітніх послуг від 03 серпня 2016 року № 15, укладеного між Кіровоградським державним педагогічним університетом імені В. Винниченка та ОСОБА_3, останній навчається на денній основі за освітнім рівнем бакалавр, спеціальність 231 "Соціальна робота", додаткова спеціалізація "Педагогіка та психологія", на факультеті педагогіки та психології протягом 3 років 10 місяців, з оплатою за надання освітніх послуг в загальній сумі 29 840,00 грн.
Відповідач ОСОБА_2 згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ 2-18ГА №068113 є інвалідом 1 групи з дитинства по зору, інвалідність встановлена безстроково, потребує стороннього догляду, працевлаштований в Кіровоградському УВП УТОС, нарахована заробітна плата з січня до квітня 2017 року без утримання аліментів, військового збору становить 2 945,72 грн. За цей період утримано аліменти в розмірі 981,77 грн, військовий збір у розмірі 44,18 грн. Крім того, відповідач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради та йому призначено допомогу та надбавку на догляд за інвалідом з дитинства 1 групи з 01 січня 2007 року довічно. Відповідно до довідки про отримання допомоги від 29 червня 2017 року № 1636/4 за період з січня до червня 2017 року відповідачу нараховано допомогу в розмірі 11 418,00 грн, з яких утримано аліменти в розмірі 3 806,00 грн. Відповідно загальна сума доходу за цей період за винятком аліментів (сплачено 3 806,00 грн) становить 7 612,00 грн.
ОСОБА_2 після досягнення старшим сином ОСОБА_4 повноліття - 17 січня 2017 року, є платником аліментів за виконавчим листом № 405/336/15-ц, виданим 10 березня 2015 року Ленінським районним м. Кіровограда, та продовжує на цей час сплачувати аліменти на користь позивача на неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дочкою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Станом на 01 квітня 2017 року заборгованість за виконавчим листом № 405/336/15-ц, виданим 10 березня 2015 року Ленінським районним м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 січня 2015 року і до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до 17 січня 2017 року, продовження стягнення в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття дочки ОСОБА_5, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття сина ОСОБА_6, тобто до 28 грудня ІНФОРМАЦІЯ_5, становить 10 758,30 грн.