Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 201/17467/16-ц
провадження № 61-32143св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") про зобов`язання відкоригувати персоніфіковані дані з переоформленням особового рахунку, здійснення перерахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1, з урахуванням уточнень, обґрунтовані тим, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
У цій квартирі позивач проживає та зареєстрована одна, оплачує усі житлово-комунальні послуги, у тому числі з газопостачання. Раніше вона сплачувала кошти за спожитий газ Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз" за відкритим у 2015 році на ім`я її чоловіка особовим рахунком № НОМЕР_1, потім - новому підприємству - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".
Договір з надання послуг з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" позивач не укладала, але відповідач самостійно відкрив новий особистий рахунок на ім`я ОСОБА_2, який не є наймачем квартири.
ОСОБА_1 зазначала, що вона своєчасно та в повному обсязі здійснювала та здійснює оплату за спожитий газ відповідно до показань приладу обліку (лічильника) та діючих тарифів, проте відповідачем нарахована заборгованість за надані послуги з газопостачання у розмірі 2 021,31 грн.
З цією заборгованістю ОСОБА_1 не погоджувалась, вважаючи її не підтвердженою та зайво нарахованою.
Оплата, яка надходила від неї з липня 2015 року до січня 2016 року та частково у лютому 2016 року відповідачем зарахована в рахунок погашення боргу, який виник перед попереднім постачальником.
На думку позивача, відповідач протиправно здійснював таке списання грошових коштів, сплачених нею за поточними платежами, в рахунок погашення нарахованої заборгованості. Вважала, що відсутність у неї будь-якої заборгованості за спожитий газ встановлена судом. Так, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2014 року задоволено заяву позивача та скасовано судовий наказ від 24 грудня 2013 року про стягнення з неї на користь ПАТ "Дніпрогаз" заборгованості за спожитий газ.
Ураховуючи, що відповідач здійснив незаконні дії зі списання з її особового рахунку сплачених коштів, неправомірно нарахував неіснуючий борг, висуває протиправні вимоги щодо його оплати та не бажає виправити допущені помилки шляхом здійснення відповідного перерахунку, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача відкоригувати персоніфіковані дані з переоформленням особового рахунку, здійснити перерахунок та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправних дій ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" відкоригувати персоніфіковані дані з переоформленням особового рахунку та здійснити перерахунок. Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки не встановлено наявності вини та порушень з боку відповідача.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки не встановлено вини відповідача та порушення прав позивача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року, в якій просить її скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував фактичних обставин справи, встановлені ним обставини є помилковими, не доведені й не підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, вийшов за межі апеляційної скарги та вирішив питання, які не були предметом позову. Висновки суду про визнання ОСОБА_2 споживачем послуг не відповідають дійсності.
Суд апеляційної інстанції безпідставно обґрунтував ухвалу актом звіряння та фінансовим станом, які не розглядались судом першої інстанції, не взяв до уваги, що відповідач відмовився здійснювати звіряння фактичних взаєморозрахунків.
Суд апеляційної інстанції не в повному обсязі розглянув доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, тому ці обставини підлягають з`ясуванню під час нового апеляційного розгляду.
Висновок судів про наявність заборгованості є недоведеним, суди не взяли до уваги її доводи про те, що ні вона, ні її дочка ОСОБА_3, які є співвласниками квартири та споживачами послуг, не надавали згоди на оформлення особового рахунку на ім`я іншої особи.
У вересні 2017 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"подало заперечення на касаційну скаргу, у якому посилалось на те, що відсутні факти порушення прав позивача, отже, відсутні й підстави для задоволення позову ОСОБА_1
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2014 року скасовано судовий наказ від 24 грудня 2013 року у справі № 201/15494/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дніпрогаз" заборгованості за спожитий природний газ.
Згідно з довідкою про склад сім`ї та місце реєстрації від 06 травня 2016 року № 12412 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 .
Відповідно до даних ПАТ "Дніпропетровськгаз збут", наданих станом на 24 листопада 2016 року, згідно з відповіддю на звернення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок зі сплати за послуги з газопостачання № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2, зареєстровано дві особи. За цим особовим рахунком обліковуються наступні газові прилади: ПГ-4, котел-колонка, прилад обліку газу. З 01 червня 2016 року споживач є користувачем субсидії на відшкодування витрат за спожитий природний газ.
Відповідно до квитанції-розрахунку за газ та послуги з газопостачання за вересень 2016 року, що надійшов на ім`я ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1, заборгованість станом на 01 вересня 2016 року становить 2 021,31 грн.
01 липня 2015 року внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу і початку здійснення ліцензованої діяльності з постачання ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" розрахункові рахунки зі спеціальним режимом використання попереднього постачальника ПАТ "Дніпрогаз", за якими споживачі здійснювали оплату, були закриті.
З цього моменту заборгованість споживачів, що існувала на час надання послуг ПАТ "Дніпрогаз", почала надходити на рахунки зі спеціальним режимом використання діючого постачальника - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", після чого згідно з укладеним договором доручення суми заборгованості фізичних осіб за постачання природного газу до 30 червня 2015 року, що надходили на рахунок діючого постачальника, перераховувались ПАТ "Дніпрогаз" у рахунок погашення заборгованості, що не суперечить положенням чинного законодавства.
03 серпня 2015 року між ПАТ "Дніпрогаз" (довіритель) та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (повірений) укладено договір доручення № 16477/01/201695, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя вчиняти наступні юридичні дії: провести діяльність щодо збору грошових коштів зі споживачів природного газу - боржників довірителя.
У пункті 1.2 цього договору зазначено, за цим договором споживачами природного газу - боржниками довірителя, є фізичні особи, яким довірителем надавалась послуга з постачання природного газу до 30 червня 2015 року і заборгованість яких не погашена.
З матеріалів справи відомо, що з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ ні ПАТ "Дніпрогаз", ні ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до суду не зверталися.
21 грудня 2016 року ОСОБА_1 подала до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" претензію щодо неправомірного нарахування заборгованості.
18 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про переоформлення особового рахунку, а ОСОБА_1 - із заявою про внесення змін до особового рахунку та здійснення перерахунку.
14 березня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявами про приєднання до договору постачання природного газу та надання договору.
ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" запропонувало власнику особового рахунку № НОМЕР_1 звернутися до Дніпропетровського відділу реалізації товариства за адресою: вул. О. Кониського, 5, кім. 207, для отримання детальних роз`яснень з нарахування та оплати, а також для проведення звіряння нарахувань і оплат за особовим рахунком № НОМЕР_1 з подальшим підписанням акта звіряння.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 звертався із заявою до оператора газорозподільної системи про припинення розподілу природного газу до квартири.
Також з матеріалів справи відомо, що здійснювалася оплата отриманих послуг з газопостачання та працівниками оператора газорозподільної системи (ПАТ "Дніпрогаз") знімались контрольні показання лічильника природного газу.
Таким чином, споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, тому фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.