Постанова
Іменем України
29 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 207/1381/18
провадження № 61-12062св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року у складі судді Савченка В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від
22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 24 вересня 2005 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 Вказувала, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі, у них народилася донька
ОСОБА_4 Однак, з березня 2018 року позивач з відповідачем фактично припинили подружні стосунки у зв`язку з різними поглядами на життя, на ведення домашнього господарства, виникали суперечки на побутовому ґрунті. Втратили почуття любові та пошани один до одного. Позивач зазначала, що подальше сумісне життя та збереження сім`ї не можливе. Неповнолітня донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 .
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року шлюб, зареєстрований у Баглійському відділі РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 24 вересня 2005 року, актовий запис № 253, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які від спільного проживання у шлюбі мають неповнолітню дитину — доньку ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні матері, проживає разом з матір`ю і залишається проживати з матір`ю - розірвано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки перебування сторін у шлюбних відносинах не ґрунтується на їх вільному волевиявленні.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року в частині визначення місця проживання дитини разом з матір`ю - скасовано, в іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю не заявлялися, отже, суд вийшов за межі позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив змінити оскаржувані судові рішення шляхом зазначення в мотивувальній частині, що причиною розірвання шлюбу стала зрада ОСОБА_1 та її не бажання продовжувати з ним сімейне життя. Шлюбні відносини сторони припинили з кінця квітня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції не звернули увагу та не дослідили обставини, що мають істотне значення у вказаній справі, зокрема те, що причиною розірвання шлюбу є подружня зрада позивачки, подружні відносини між сторонами припинилися в квітні 2018 року, про що відсутні будь-які вказівки у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, що є для нього принциповим.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами установлено, що 24 вересня 2005 року Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 253.
Від шлюбу сторони у справі мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду із указаним позовом ОСОБА_1 зазначала, що фактичні шлюбні відносини між ним та відповідачем припинені, окреме проживання та відсутність спілкування свідчить про неможливість збереження шлюбу.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.