Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 740/2074/16-ц
провадження № 61-28840св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., від 11 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з вересня 2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 25 січня 2016 року.
Під час шлюбу за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2008 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 .
Цього ж дня на купівлю вказаної квартири ним був одержаний кредит відповідно до договору кредиту від 03 липня 2008 року в акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ СР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), в розмірі 41 000,00 дол. США, зі сплатою 10,9 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 30 червня 2028 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту вказана квартира передана в іпотеку банку відповідно до іпотечного договору від 03 липня 2008 року.
22 січня 2016 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" укладений договір про внесення змін № 12 до договору кредиту, згідно з умовами якого він зобов`язався не пізніше 22 січня 2016 року погасити заборгованість за кредитом в сумі 15 500 дол. США, а банк, у разі належного виконання ним такого зобов`язання, зобов`язався анулювати решту заборгованості в сумі 19 736,33 дол. США.
22 січня 2016 року він здійснив погашення заборгованості за кредитом в сумі 15 500 дол. США, а банк анулював решту заборгованість за договором кредиту в сумі 19 736,33 дол. США, що підтверджується довідкою банку.
Вказував на те, що для погашення кредиту він 21 січня 2016 року взяв у борг у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 15 000 дол. США, які повернув 23 травня 2016 року, що підтверджується відповідними розписками.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним та відповідачем ідеальні частки у квартирі АДРЕСА_1 по 1/2 частці за кожним, залишити квартиру в їх спільній частковій власності та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1/2 частку грошових коштів, які були взяті ним у борг згідно з договором позики від 21 січня 2016 року для погашення боргу за договором кредиту від 03 липня 2008 року та повернуті ним 23 травня 2016 року за рахунок особистих коштів, у сумі 7 500 дол. США, що за курсом Національного банку України на день пред`явлення позову становить 188 343,75 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Ковальової Т. Г. від 11 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ідеальні частки у квартирі АДРЕСА_1 , як 1/2 частка та 1/2 частка і залишено квартиру у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира придбана сторонами під час шлюбу, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вказане нерухоме майно підлягає поділу між колишнім подружжям у рівних частках.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не підтвердив домовленості між ним та відповідачем про спільне отримання коштів у борг та про спільне їх повернення в рівних частках, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача половини сплаченого позивачем боргу в межах поділу майна подружжя.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову, в частині визнання частки у праві власності рішення змінено.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 188 343,75 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів, суд апеляційної інстанції виходив із того, що для погашення заборгованості за договором кредиту, який був взятий для придбання спірної квартири, яка визнана судом спільною сумісною власністю подружжя, були використані особисті кошти позивача у розмірі 15 000 дол. США, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половина вартості погашеного позивачем кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення з неї на користь позивача грошових коштів та залишити в цій частині рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з неї грошових коштів, не врахував, що отримання позивачем грошей у борг та дострокове погашення кредиту відбулось не в інтересах сім`ї. Зазначала, що вона не надавала згоди на укладення договору про внесення змін до договору кредиту, а також про отримання позивачем грошей у борг за договором позики.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 16 вересня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 25 січня 2016 року. Вказаним судовим рішенням встановлено, що з 13 вересня 2015 року сторони проживають окремо, спільне господарство відсутнє.
03 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 213 386,80 грн.
03 липня 2008 року відповідно до договору кредиту № 961/5-105 ОСОБА_1 одержав кредит в АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", в розмірі 41 000,00 дол. США, зі сплатою 10,9 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 30 червня 2028 року. Кредит наданий на придбання нерухомості.
ОСОБА_2 надала згоду на укладення договору кредиту.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором придбана позивачем квартира передана в іпотеку банку відповідно до іпотечного договору від 03 липня 2008 року.
21 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 взяв у позику 15 000 дол. США, які зобов`язувався повернути до 21 січня 2017 року, про що складена відповідна розписка.