Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 754/14876/17
провадження № 61-46002св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року, у складі судді Зотько Т. А., та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (далі - КНП КДЦ Деснянського району м. Києва), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідач при її призначенні (переводу у зв`язку із реорганізацією поліклініки № 3) на посаду стоматолога-терапевта стоматологічного відділення, яке згідно відомостей ліцензії Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 18 вересня 2014 серії АЕ № 571198 не має а ні кабінетів, а ні майна, своєї бездіяльністю порушив статтю 29 КЗпП України щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, не здійснив відповідного інструктажу, та примусив працювати у кабінеті № 420 та коморі кабінету № 417 на списаній стоматологічній установці УС-30.
Також позивач зазначала, що відповідач 12 червня 2014 року незаконно вимагав придбати стоматологічну установку АЯКС-12 вартістю 4000 доларів США, та не ввівши її в експлуатацію, а також з урахуванням того, що вищевказані кабінети з коморою та установкою УС-30 не є приміщеннями та майном відповідача за відомостями ліцензії, та порушивши трудове законодавство, своєю бездіяльністю призвів до унеможливлення надання позивачем стоматологічних послуг з лікування зубів (особливо з 01 січня 2016 року) та позбавляє позивача фізичної можливості надавати у повному обсязі стоматологічні послуги, згідно посадової інструкції, чим завдав їй важкої моральної шкоди. Внаслідок таких дій, позивач вказувала, що вона втратила перспективу росту здатностей та здібностей, що негативно вплинуло на професійну діяльність та призвело до зниження рівня професійної кваліфікації, при цьому за весь час роботи її загалом не було забезпечено необхідними матеріалами, медикаментами, лікарськими засобами, засобами індивідуального захисту, спецодягом, тощо.
Отже, протизаконними діями відповідача, в порушення вимог чинного законодавства, відповідач створив позивачеві умови праці, які унеможливлювали надання нею всього спектру стоматологічних послуг на посаді стоматолога-терапевта ставки бюджетного прийому, та виконання нею професійних обов`язків згідно посадової інструкції, а саме лікування зубів.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням клопотань про уточнення позовних вимог від 23 лютого 2018 року, позивач просила:
1. визнати неправомірними дії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, яке порушуючи статтю 29 КЗпП України про обов`язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника та визначити йому робоче місце. До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:
1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
Не провело усі вказані заходи по відношенню до стоматолога-терапевта матері- одиначки двох дітей, у тому числі малолітнього, - ОСОБА_1 ;
2. визнати неправомірними дії відповідача у період з 01 січня 2016 року до 30 червня 2016 року щодо примушення працювати стоматологом-терапевтом стоматологічного відділення Філії 3, вказаного КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, враховуючи, що згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18 вересня 2014 року серії АЕ № 571198, вказане відділення не має ні приміщень, ні майна що унеможливлює надання ліцензованих МОЗ медичних послуг;
3. визнати неправомірними дії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва у період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року щодо незабезпечення стоматолога-терапевта вищої категорії матері одиначки двох дітей, у тому числі малолітнього, ОСОБА_1 кабінетом та приміщенням, ліцензованим МОЗ на медичну практику, враховуючи, що 420 кабінети, та комора 417 кабінету не є приміщеннями вказаного КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18 вересня 2014 року серії АЕ №571198 на провадження господарської діяльності з медичної практики (місце впровадження діяльності м. Київ, вулиця М. Закревського, 81/ 1 ; м. Київ, проспект В. Маяковського, 32-Б; м . Київ, вулиця Т . Драйзера, 19; м. Київ, вулиця М. Матеюка, 3; м. Київ, вулиця В. Маяковського, 18; м. Київ, вулиця Академіка Курчатова, 18-А; м. Київ, бульвар Вигурівський, 4), а також незабезпечення матеріалами, медикаментами, лікарськими засобами медичними виробами, інструментами, засобами індивідуального захисту, спецодягом тощо, що унеможливлювало лікування зубів та виконання професійних обов`язків у повному обсязі на посаді стоматолога-терапевта;
4. визнати неправомірними дії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва щодо не введення в експлуатацію, у тому числі з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року стоматологічної установки АЯКС 12, яка знаходилась на робочому місці стоматолога-терапевта вищої категорії матері-одиначки двох дітей, у тому числі малолітнього, ОСОБА_1, що унеможливлювало лікування зубів та виконання професійних обов`язків у повному обсязі на посаді стоматолога-терапевта;
5. стягнути з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва завдану позивачеві моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн;
6. стягнути з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на її користь матеріальну шкоду у розмірі 77 000,00 грн.
7. стягнути з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на її користь судові витрати у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва щодо невиконання обов`язку або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника.
Стягнуто з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Стягнуто з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва в дохід держави судовий збір у розмірі 70,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт порушення вимог КНП КДЦ Деснянського району м. Києва пункту статті 29 КЗпП України, а саме не проведення інструктажів, було встановлено відповідним органом Державної інспекції України з питань праці, відповідачем під час розгляду справи цей факт не спростований, а відтак позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не проведення згідно з пунктом 4 статті 29 КЗпП України позивачеві інструктажів з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони є доведеними.
Разом з цим, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва щодо невиконання обов`язку або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника позивачеві завдано моральну шкоду, яка виразилася в її душевних стражданнях у розмірі 5 000,00 грн, зауваживши при цьому, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем є явно завищеним.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності цих вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон та вирішив спір з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати та визнати незаконними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було залишено поза увагою той факт, що її фактично не було поновлено на роботі за рішенням суду, а отже їй відповідачем було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до наданої суду копії витягу з наказу від 01 листопада 2013 року № 1-к, виданого директором КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Лимарем Ю. В ., ОСОБА_1 за переводом з поліклініки № 3 Деснянського району м. Києва було прийнято на ставку лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 з 01 листопада 2013 року, з окладом згідно тарифікації.
Наказом директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва від 06 червня 2016 року № 126 позивачеві було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме - неналежне ведення медичної документації при виконанні своїх функціональних обов`язків на посаді лікаря-стоматолога-терапевта.
Наказом директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва від 23 червня 2016 року № 150 позивачеві було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме - неналежне ведення медичної документації при виконанні своїх функціональних обов`язків на посаді лікаря-стоматолога-терапевта.
Відповідно до копії наказу № 155-к, виданого у червні 2016 року в.о. директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Сіротінкіною К. Г., ОСОБА_1 . 30 червня 2016 року було звільнено із займаної посади лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КПН КДЦ Деснянського району м. Києва на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, треті особи: заступник директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Сіротінкіна К. Г., директор КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Лимар Ю. В., про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Лимаря Ю. В. від 06 червня 2016 року № 126 та від 23 червня 2016 року № 150 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді догани, а також наказу в.о. директора КНП КДЦ Деснянського району м. Києва Сіротінкіної К. Г. № 155-к від 29 червня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-стоматолога-терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України, та відповідно поновлено на вказаній посаді. Стягнуто з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 53 136,60 грн. Стягнуто з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.