Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 522/8370/16-ц
провадження № 61-31556 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
представники відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2016 року у складі судді Кравчук Т. С. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Станкевича В. А., Сєвєрової Є. С.,
Сидоренко І. П.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що з 31 березня 2001 по 06 червня
2013 року він перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі ними придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка була оформлена на відповідача на підставі свідоцтва про право власності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 85,6 кв. м, житловою площею 45,4 кв. м, а також встановити порядок виконання рішення суду, яке є підставою для державної реєстрації за ним права власності на зазначену квартиру.
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до
ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя вона знаходилась на сьомому місяці вагітності. Зазначала, що у результаті такого вчинка ОСОБА_1 її фізичний та моральний стан погіршився. Вона вимушена була звернутись до спеціалістів для отримання юридичної допомоги, що завдало їй шкоди.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 12 500 грн за надану їй юридичну допомогу та 50 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Протокольною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 85,6 кв. м, житловою площею 45,4 кв. м.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира була придбана сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбу за спільні кошти, що не заперечується відповідачкою. Саме по собі рішення суду є підставою для реєстрації за позивачем права власності на 1/2 частину спірної квартири, тому у частині встановлення порядку виконання судового рішення суд відмовив. Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, то суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами спричинення їй моральної шкоди. Суд відмовив у задоволенні стягнення судових витрат у розмірі 12 500 грн, так як відповідно до положень статті 88 ЦПК України (2004 року), судові витрати стягуються з відповідача тільки у разі задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 10 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції
не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними. Оскільки спірна квартира була придбана сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі й за спільні кошти, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину спірної квартири. Також зазначив, що
ОСОБА_3 не надала будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження протиправної поведінки ОСОБА_1 та спричинення у зв`язку з цим їй моральної шкоди. Оскільки у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, то суд першої інстанції правильно вважав, що відсутні законні підстави для стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 12 500 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 березня 2001 року по 06 червня
2013 року. ОСОБА_3 своєю працею сплачувала дольову участь за зазначену квартиру з 16 липня 2008 року до 16 липня 2013 року, у той час як шлюбні відносини між сторонами та спільне господарство припинені у червні 2011 року. Незважаючи на виникнення права власності на спірну квартиру у період шлюбу, розрахунки за це майно ОСОБА_3 тривали і після припинення шлюбних відносин з позивачем, тобто значна частина грошових коштів, за які придбавалося спірне майно, є особистими грошовими коштами ОСОБА_3 . Крім того, за час перебування у шлюбу придбано
не лише нерухоме майно (спірна квартира), а й рухоме майно, а саме: автомобіль марки AUDI A5, номерний знак номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на батька відповідача - ОСОБА_6 Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-технічної будівельної експертизи, на розгляд якої пропонувалося поставити питання про ринкову вартість спірної квартири. Таким чином, суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, що унеможливило повно з`ясувати вищевказані обставини та передчасно визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірної квартири. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув та не усунув їх, відхиливши апеляційну скаргу.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди, встановивши всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, яка, по суті, заявляючи про певні вимоги в касаційній скарзі, позову не пред`являла.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2017 року касаційне провадження
у вказаній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.