Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 569/5734/17
провадження № 61-20535св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Приватне підприємство "Євіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2016 року в складі судді Першко О. О. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 13 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Боймиструк С. В..
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа -Приватне підприємство "Євіс" (далі - ПП "Євіс"), про повернення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 07 червня 2008 року між ним та відповідачем як директором ПП "Євіс" укладений договір генерального підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. В якості авансу на виконання вказаного договору ним передано відповідачу 5 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 07 червня 2008 року № 7, проте вказаний договір підприємством не виконаний.
Позивач вважає, що відповідач як директор підприємства, який є його єдиним засновником, не мав дійсного наміру на виконання умов договору, а лише мав на меті безпідставно отримати кошти.
Розмір статутного капіталу ПП "Євіс" становить 0 грн, а з 21 лютого 2013 року вказане підприємство знаходиться у стані припинення.
Позивач також вказує, що він є інвалідом другої групи, змушений періодично лікуватися, а внаслідок безпідставного отримання відповідачем коштів та їх неповернення йому завдана моральна шкода, зокрема погіршився стан здоров`я, він змушений порушувати звичний порядок життя.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 5 000,00 грн безпідставно набутих коштів та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що кошти передавалися відповідачу, як директору ПП "Євіс", в якості авансу на виконання умов договору генерального підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, а тому не можуть бути визнані як безпідставно отримані, оскільки набуття грошових коштів за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним. Підстави для відшкодування моральної шкоди також відсутні, оскільки вони є похідними від позовної вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів, у задоволенні якої судом відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 13 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду постановлене без порушень норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У січні 2017 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу нарішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 13 грудня 2016 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідач збагатився за рахунок позивача, оскільки отримані від останнього кошти в сумі 5 000,00 грн він не мав наміру використовувати на виконання умов договору генерального підряду, тобто кошти отримані ним безпідставно, а тому підлягають поверненню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
10 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості.