Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 490/4054/17
провадження № 61-6145св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач ? ОСОБА_2,
третя особа ? приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Яна Валеріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 31 жовтня 2018 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В.,
Базовкіної Т. М., Шаманської Н. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості спадкування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 як чоловік та жінка без укладення шлюбу за адресою: АДРЕСА_1, з січня 2010 року і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тривалою хворобою ОСОБА_3 вона здійснювала за ним догляд, купувала ліки та продукти для дієтичного харчування. Вони збирались одружитись, реєстрація шлюбу була призначена на 24 жовтня 2015 року в Заводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції. Восени 2015 року стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився, тому вони відклали весілля.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 квартири АДРЕСА_3, та гаражу АДРЕСА_4. Як вказала позивач, вона як спадкоємець четвертої черги за законом звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Я. В. із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії.
ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з січня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінити черговість спадкування, надавши їй право на спадкування після смерті ОСОБА_3 . зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 вересня 2017 року задоволено заяву позивача про заміну первісного відповідача ? Миколаївської міської ради ? на належного відповідача ? ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від31 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю у період з січня 2010 року до моменту смерті ОСОБА_3, оскільки показання свідків не є достатніми доказами існування у позивачки із спадкодавцем сім`ї в розумінні
статті 3 СК України, а довідка РАЦС про призначення дати реєстрації шлюбу свідчить про намір створити сім`ю, а не про її існування. Інших доказів, які б переконливо підтверджували факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з січня 2010 року до моменту смертіостаннього позивачем не було надано. Також позивачем не доведені твердження про наявність у ОСОБА_3 тяжкої хвороби та його перебування у безпорадному стані, так і надання позивачкою протягом тривалого часу матеріальної та іншої допомоги, якої він потребував, а тому відсутні передбачені законом підстави для зміни черговості спадкування.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 31 жовтня
2018 року залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
20 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 31 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, надали неналежну оцінку доказам у справі. Заявник вказує, що показами свідків у сукупності з іншими доказами підтверджується: факт її проживання з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу більше п`яти років до часу відкриття спадщини; надання нею протягом тривалого часу необхідної допомоги ОСОБА_3, який перебував у безпорадному стані та потребував допомоги.
Доводи інших учасників справи:
У травні 2019 року представник ОСОБА_4 адвокат Іванова Т. В. подала до Верховного Суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 490/4054/17 з Центрального районного суду міста Миколаєва.
У травні 2019 року матеріали цивільної справи № 490/4054/17 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
Обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 на момент смерті є: квартира АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 ; гараж АДРЕСА_4.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 17/2016, 08 листопада
2016 року до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Я. В. звернувся син померлого ? ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини. Другий син спадкодавця - ОСОБА_7 відмовився від належної йому частки у спадщині на користь свого брата - ОСОБА_4
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірвано 12 серпня
1992 року.
22 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Я. В. із заявою про прийняття спадщини.
Згідно довідки № 5830 від 08 листопада 2016 року, виданої ТОВ "Соляні", на день смерті ОСОБА_3 за адресою його реєстрації ніхто крім нього не був зареєстрований.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового Реєстру № 45713247 від 08 листопада 2016 року ОСОБА_3 заповіт не вчиняв та спадковий договір не укладав.
Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям не видавалось.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:
Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;