Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 754/1761/17
провадження № 61-47203св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, у складі судді Скрипки О. І., та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Саліхова В. В., Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві) про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він, важкохворий 71-річний інвалід другої групи (довічно), кадровий військовий, підполковник СБУ на пенсії, з серпня 2016 року став відчувати значне погіршення стану свого здоров`я завдяки приниженню його честі та гідності державним виконавцем відділу ДВС Деснянського району м. Києва ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності свідків обізвав його "українським бидлом" та (як вказано в позові) "посилав на х…", а також категорично відмовився ознайомити його з матеріалами виконавчого провадження щодо невиконання його дочкою ОСОБА_2, інтереси якої він представляє, судового рішення.
Позивач вказував, що навмисне приниження його честі та гідності державним виконавцем ОСОБА_4 призвело до погіршення здоров`я, внаслідок чого він був змушений звертатись до лікарів та лікуватись у шпиталі. Внаслідок таких дій державного виконавця він зазнав моральних страждань, постійно знаходився у пригніченому стані, втратив спокій та сон, хвилювався та нервував, що призвело до роздратованості, замикання в собі та на своїх проблемах, погіршення його відносин з оточуючими його людьми, його близькими та рідними.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15 лютого 2018 року, позивач просив:
1) визнати неправомірними дії співробітника Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 щодо приниження, у тому числі, ІНФОРМАЦІЯ_2 честі, гідності та репутації позивача, в тому числі і вислови співробітника ДВС ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 начебто "українське бидло" та "пішов на х…", а також дії щодо ненадання позивачеві для ознайомлення матеріалів справи, на підставі яких було накладено стягнення в розмірі 1020,00 грн у зв`язку з нібито примусовим виконанням рішення суду, особливо враховуючи наявність довіреності ОСОБА_2, виданої на ім`я ОСОБА_1 ;
2) визнати неправомірними дії співробітника Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 щодо ненадання позивачеві для ознайомлення матеріалів справи, на підставі яких було накладено стягнення в розмірі 1020,00 грн у зв`язку з нібито примусовим виконанням рішення суду;
3) визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять честь, гідність та репутацію позивача відомості, сказані співробітником Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що він - ОСОБА_1 - "українське бидло";
4) змусити Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві вибачитись перед позивачем у письмовій та усній формі за дії співробітника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі за нецензурні слова "пішов на х…";
5) стягнути з Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на користь позивача 177 700000 грн. у відшкодування моральної шкоди, враховуючи цинізм, проявлений при написанні зустрічного позову;
6) стягнути з відповідача усі судові витрати та покласти на відповідача спростування поширених ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостей;
7) зобов`язати відповідача ознайомити позивача з матеріалами виконавчих проваджень № 50438104 та № 50902616.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, завдання йому майнових збитків, моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача. Позивачем не надано доказів та його представником в судовому засіданні не було доведено наявність майнової чи моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні, стороною позивача не було доведено того, що було порушено його право та ділову репутацію, честь та гідність, що воно порушене саме внаслідок дій відповідача і такі дії є протиправними, що відповідач вчинив діяння, яке порушило права позивача на ділову репутацію, честь та гідність, за захистом яких звернувся позивач.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон та вирішив спір з дотриманням вимог закону, виходячи з недоведеності позивачем факту приниження його честі та гідності, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати та визнати незаконними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення щодо задоволення його позову до Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ м. Києва про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги не було допущено до участі його представника за довіреністю ОСОБА_2 через відсутність у неї свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, незважаючи на те, що ця справа відноситься до категорії малозначних справ. Такими діями апеляційний суд фактично прирік його на страждання, незаконно позбавивши права відстоювати свої права через свого представника за довіреністю та права на справедливий суд.
Також заявник у касаційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанцій незаконно прийняв до провадження відзив на позовну заяву від ОСОБА_4, який не є стороною у справі або третьою особою, натомість у справі відповідачем є Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ м. Києва.
Крім того, у касаційній скарзі заявник наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанції не було з`ясовано дійсних обставин справи, залишено поза увагою, що державним виконавцем не доведено факту невиконання його дочкою ОСОБА_2 судового рішення, та як наслідок за невиконання цього рішення було стягнуто виконавчий збір в сумі 1020,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У січні 2019 року Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ м. Києва засобом поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що, будучи представником своєї дочки ОСОБА_2 у справі про поновлення її трудових прав, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у приміщенні Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ м. Києва за адресою м. Київ, вул. Бальзака, 64, звернувся до державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ м. Києва ОСОБА_4, з проханням ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, проте останній відмовив йому у такому ознайомленні та висловився на його адресу грубо та нецензурно.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.