1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду









Постанова

Іменем України


28 серпня 2019 року

м. Київ


справа № 751/5036/16-ц


провадження № 61-26198св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,


учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

позивач за зустрічним позовом 1 - ОСОБА_1,

відповідач за зустрічним позовом 1 - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

позивач за зустрічним позовом 2 - ОСОБА_2,

відповідач за зустрічним позовом 2 - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

третя особа за зустрічним позовом 2 - ОСОБА_1,

позивач за зустрічним позовом 3 - ОСОБА_3,

відповідач за зустрічним позовом 3 - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

третя особа за зустрічним позовом 3 - ОСОБА_1,

позивач за зустрічним позовом 4 - ОСОБА_4,

відповідач за зустрічним позовом 4 - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

третя особа за зустрічним позовом 4 - ОСОБА_1,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня 2017 року у складі судді Цибенко І. В. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ:


Короткий зміст позовних вимог:


У травні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", зараз акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно

35 560,86 Євро заборгованості за кредитним договором № К2Р6GВ00260001 від 24 липня 2007 року, а також понесених судових витрат


Позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що 24 липня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір

К2Р6GВ00260001 про надання ОСОБА_1 кредит у розмірі 44 902,20 Євро строком до 24 липня 2037 року, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та порядку, встановленому кредитним договором.


Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_1 порушила зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 23 березня 2016 року утворилась заборгованість, що становить

35 560,86 Євро, яка складається з: 31 741,12 Євро - заборгованості за кредитом; 3 686,74 Євро - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 106,72 Євро - заборгованості по комісії за користування кредитом; 26,28 Євро -пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.


В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором

К2Р6GВ00260001 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки.


Посилаючись на те, що у разі порушення позичальником зобов`язань щодо повернення чергової суми кредиту, кредитодавець має право достроково вимагати від боржника повернення всієї суми кредиту. Враховуючи, що боржник та поручителі несуть відповідальність як солідарні боржники, АТ КБ "ПриватБанк" просило задовольнити позовну заяву.


ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору та договору застави майнових прав недійсним.


Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що кредитний договір від 24 липня 2007 року № К2Р6GВ00260001 укладено з порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Умови пункту 2.3.1 кредитного договору є несправедливими з огляду на пункт 4 частини п`ятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" оскільки ці умови встановлюють дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки. Вважає несправедливими умови договору щодо ненадання права на розірвання кредитного договору позичальнику відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів". В порушення частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитний договір не містить відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, також споживачеві фінансових послуг не надано повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту. Чим порушені права споживача та ввело її в оману.


ОСОБА_1 просила визнати кредитний договір та договір застави майнових прав, який було укладено з метою забезпечення виконання зобов`язання, недійсними.


ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічними позовними вимогами до АТ КБ "ПриватБанк", в яких просять визнати договори поруки № К2Р6GВ00260001/03, № К2Р6GВ00260001/01 та

К2Р6GВ00260001/02 від 24 липня 2007 року припиненими, оскільки АТ КБ "ПриватБанк" без погодження з поручителями та без укладання відповідних угод до договорів поруки змінило істотні умови договору збільшив процентну ставку, чим було збільшено обсяг відповідальності поручителів, що є підставою для визнання договорів поруки припиненими.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:


Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня 2017 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 24 липня 2017 року № К2Р6GВ00260001, яка станом на 23 березня 2016 становить 35 534,58 Євро, що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 31 741,12 Євро, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 3 686,74 Євро, заборгованості по комісії в сумі 106,72 Євро та стягнуто пеню за період з 30 березня 2015 року по 23 березня 2016 року в розмірі 768,95 грн.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" витрати, понесені на сплату судового збору, в сумі 15 607,70 грн.


У задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, - відмовлено.


У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору та договору застави майнових прав недійсними, - відмовлено.


Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк", - задоволено.


Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки

К2Р6GВ00260001/03 від 24 липня 2007 року


Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 551,21 грн.


Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до АТ КБ "ПриватБанк", - задоволено.


Визнано припиненою поруку ОСОБА_3 за договором поруки

К2Р6GВ00260001/01 від 24 липня 2007 року.


Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 551,21 грн.


Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до АТ КБ "ПриватБанк", - задоволено.


Визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки

К2Р6GВ00260001/02 від 24 липня 2007 року.


Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 551,21 грн.


Частково задовольняючи позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк", місцевий суд виходив із того, що у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість. яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в судовому порядку.


Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив із їх необґрунтованості.


Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та визнаючи поруки припиненими, місцевий суд виходив із того, що АТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором, про що поручителів повідомлено не було.


Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.


Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня

2017 року залишено без змін.


Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.


Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:


09 листопада 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 рокув частині задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.


Касаційна скарга мотивована тим, що АТ КБ "ПриватБанк" було порушено процедуру видачі готівкових коштів в іноземній валюті. Судами не звернуто уваги на те, що кредитним договором не визначено алгоритм розрахунку щомісячного платежу після підвищення відсоткової ставки. Банком не надано суду доказів про повідомлення ОСОБА_1 щодо підвищення відсоткової ставки.


Судами не було належним чином оцінено всіх доказів наявних в матеріалах справи, не надана належна правова оцінка всім обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.


Доводи інших учасників справи:


У січні 2018 року від АТ КБ "ПриватБанк" до Верховного Суду надійшло заперечення, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.


Рух касаційної скарги:


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новозаводського районного суду Чернігівської області.


У грудні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.


Розпорядженням від 05 червня 2019 року № 595/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-19220св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.


Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:


Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у заперечені на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.


Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня 2017 року та ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору та договору застави майнових прав недійсними.


Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня

2017 року та ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання поруки припиненими в касаційному порядку не оскаржуються, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цих частинах не перевіряються.


Короткий зміст фактичних обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:


................
Перейти до повного тексту