ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 826/16484/15
адміністративне провадження № К/9901/4812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Рибачука А. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі головуючого судді Федорчука А. Б.) від 23 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Вівдиченко Т. Р., суддів Борисенко Л. П., Собківа Я. М.) від 23 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Центральної міжрайонної Виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" (далі - ПАТ "Укрбізнесбанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої І. В. (далі - Уповноважена особа Фонду) звернулося до суду з позовом до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС ТВП) та Центральної міжрайонної Виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення ФСС ТВП (далі - Виконавча дирекція Донецького ОВ ФСС ТВП), у якому просило:
- визнати протиправними дії Виконавчої дирекції Донецького ОВ ФСС ТВП щодо відмови у прийнятті та реєстрації заяв-розрахунків та фінансуванні ПАТ "Укрбізнесбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам;
- скасувати рішення Виконавчої дирекції Донецького ОВ ФСС ТВП щодо відмови у реєстрації заяв-розрахунків від 12 березня 2015 року № 1688 та від 09 квітня 2015 року № 2251 (за періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, березень 2015 року) та відмови в фінансуванні ПАТ "Укрбізнесбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам - застрахованим особам, оформленої листом від 27 травня 2015 року за № 01-009;
- зобов`язати Виконавчу дирекцію Донецького ОВ ФСС ТВП прийняти і зареєструвати заяви-розрахунки від 12 березня 2015 року № 1688 та від 09 квітня 2015 року № 2251 (за періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, березень 2015 року) та зобов`язати здійснити фінансування ПАТ "Укрбізнесбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам;
- визнати протиправною бездіяльність ФСС ТВП щодо відмови взяти ПАТ "Укрбізнесбанк" на облік у Виконавчій дирекції ФСС ТВП Дніпровського району м. Києва;
- зобов`язати ФСС ТВП взяти ПАТ "Укрбізнесбанк" на облік у Виконавчій дирекції ФСС ТВП Дніпровського району м. Києва.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Виконавчої дирекції Донецького ОВ ФСС ТВП щодо відмови у прийнятті та реєстрації заяв-розрахунків та фінансуванні ПАТ "Укрбізнесбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам. Скасував рішення Виконавчої дирекції Донецького ОВ ФСС ТВП щодо відмови у реєстрації заяв-розрахунків від 12 березня 2015 року № 1688 та від 09 квітня 2015 року № 2251 (за періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, березень 2015 року) та відмови у фінансуванні ПАТ "Укрбізненсбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам, оформленої листом від 27 травня 2015 року за № 01-009. Зобов`язав Виконавчу дирекцію Донецького ОВ ФСС ТВП прийняти і зареєструвати заяви-розрахунки від 12 березня 2015 року № 1688 та від 09 квітня 2015 року № 2251 (за періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, березень 2015 року) та зобов`язав здійснити фінансування ПАТ "Укрбізнесбанк" для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам. у решті позовних вимог відмовив.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, у березні 2016 року Виконавча дирекція Донецького ОВ ФСС ТВП подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги Виконавча дирекція Донецького ОВ ФСС ТВП зазначила, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення вимог позивача прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України. При цьому, на думку скаржника, судами не в повному обсязі з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, що призвело до невідповідності висновків судів обставинам справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 квітня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 серпня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
06 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України щодо позивача винесено постанову № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", у зв`язку з чим правління ПАТ "Укрбізнесбанк" рішенням від 13 серпня 2014 року
№ 08-14/5 перенесло інформаційну систему Банку та частину персоналу головного офісу в м. Київ та змінило поштову адресу з " 83001 м. Донецьк, вул. Артема, 125" на адресу " 02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1".
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 844 "Про віднесення ПАТ "Укрбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" 25 грудня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 164 і з 26 грудня 2014 року розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в тимчасової адміністрації.
Крім того, на виконання постанови Правління Національного банку України від 23 квітня 2015 року № 265 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 квітня 2015 року № 87, яким з того ж дня розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку.
12 березня та 09 квітня 2015 року ПАТ "Укрбізнесбанк" надіслав відповідачу заяви-розрахунки № 1688 та № 2251 (за періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, березень 2015 року), у відповідь на які 27 травня 2015 року Виконавча дирекція Донецького ОВ ФСС ТВП повідомила позивача про припинення прийняття робочими органами відділення ФСС ТВП, що знаходяться на контрольованій території, заяв-розрахунків страхувальників, які зареєстровані на тимчасово окупованій території, а також зазначила, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах та переміщуються з районів проведення антитерористичної операції, зможуть отримати належне їм матеріальне забезпечення безпосередньо в робочих органах ФСС ТВП за фактичним місцем проживання.
Крім того, 15 грудня 2014 року та 15 січня 2015 року ПАТ "Укрбізнесбанк" звернулося до ФСС ТВП з клопотанням щодо взяття Банку на облік у Виконавчу дирекцію ФСС ТВП Дніпровського району м. Києва. Однак, листами від 17 та 27 січня 2015 року відповідач у задоволенні вказаних заяв відмовив.
Вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судові рішення суду, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я передбачені Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV), а умови фінансування ФСС ТВП страхувальників для надання ними матеріального забезпечення визначені Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС ТВП, затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року № 26 (далі - Порядок фінансування).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1105-XIV ФСС ТВП є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Кошти ФСС ТВП не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням (ч. 4 ст. 4 Закону № 1105-XIV).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів ФСС ТВП є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону № 1105-XIV кошти, що надходять до ФСС ТВП від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати, зокрема виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.
У свою чергу статтею 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.