ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №2а/0470/14612/12
адміністративне провадження №К/9901/2919/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ "СТАЛЬСЕРВІС" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Власенка Д.О. від 29 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Поплавського В.Ю., Сафронової С.В. від 20 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ "СТАЛЬСЕРВІС" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВІС", ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ "СТАЛЬСЕРВІС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Інспекція), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2012 року: №0000282341, згідно з яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 434556,00 грн. за основним платежем та 217278,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями; №0000272341, згідно з яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 449817,00 грн. за основним платежем та на 85758,50 грн. за штрафними санкціями.
Суди встановили, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2012 року №417/221/37055626. На підставі акта складено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.
У акті перевірки Інспекція, окрім іншого, дійшла висновку про порушення Товариством положень: підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.108 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 449817,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 140300,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 138000,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 101817,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 69700,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ всього на загальну суму 434556,00 грн., у тому числі за вересень 2012 року у розмірі 338334,00 грн., за квітень 2012 року у розмірі 9005,00 грн., за травень 2012 року у розмірі 45578,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 41639,00 грн. Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані безпідставним віднесенням Товариством до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту сум, сплачених за консалтингові послуги (консультації, інформаційні послуги із складання договорів та інші) у розмірі 2400000,00 грн., роялті за промисловий знак - 1314409,00 грн., а також маркетингові послуги - 415000,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000272341 від 02 жовтня 2012 року, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 449817,00 грн. (чотириста сорок дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 85758,50 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок); скасовано частково податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000282341 від 02 жовтня 2012 року, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання по ПДВ, зменшивши її до наступних розмірів: за основним платежем 342972,00 грн. (триста сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 171486,00 грн. (сто сімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 00 копійок); в задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що після проведеної перевірки позивачем подано контролюючому органу уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, які прийняті Інспекцією та призвели до зменшення нарахованого податкового зобов`язання, враховуючи суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу), по податку на прибуток за звітний податковий період та з ПДВ, визначеного за наслідками взаємовідносин Товариства з ПП "Ясінь", що підтверджується наданими відповідачем в ході розгляду справи довідкою про відсутність заборгованості з податку на прибуток підприємства та розрахунком фінансових санкцій по акту перевірки, а тому, за висновок суду, податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2012 року №0000272341 підлягає скасуванню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2012 року №0000282341 в частині визначення зобов`язань, у тому числі штрафних санкцій, по взаємовідносинам з ПП "Ясінь", однак не підлягають визнанню протиправними, адже порушення законодавства платником існувало на момент їх прийняття відповідачем.
Разом з тим суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2012 року №0000282341 в частині визначення зобов`язань з ПДВ за основним платежем у розмірі 342972,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 171486,00 грн. є законним, оскільки угода між Товариством та ТОВ НВП "СТАЛЬСЕРВІС" щодо придбання позивачем консалтингових послуг вчинена без мети реального настання обумовлених нею правових наслідків (ділової мети) й, до того ж, між пов`язаними особами, у зв`язку з чим включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум, сплачених на користь ТОВ НВП "СТАЛЬСЕРВІС", не є правомірним.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2014 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції №0000282341 від 02 жовтня 2012 року щодо збільшення Товариству суму грошового зобов`язання по ПДВ за основним платежем у розмірі 342972,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 171486,00 грн. Тобто по суті, як вбачається із змісту касаційної скарги, позивач не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції лише в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.
У доводах касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами положень статті 138, пункту 198.3 статті 198 ПК України, пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, які не передбачають обмежень щодо укладення господарських договорів між пов`язаними особами. Вважає, що суди невірно оцінили залучені до справи докази та фактичні обставини справи, які свідчать про те, що операції між позивачем та ТОВ НВП "СТАЛЬСЕРВІС" щодо надання консалтингових послуг фактично проведені та документально оформлені, Товариством дотримано передбачені ПК України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ.
Інспекція у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.
Правовідносини з приводу формування платником податку податкового кредиту врегульовані розділом V ПК України, у відповідності до пункту 198.1 статті 198 якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.