ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1938/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві,
боржник - Публічне акціонерне товариство "АТП 13060",
ліквідатор - арбітражний керуючий Гладій О.В.,
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019
у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 (в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДФС у м. Києві у розмірі 964 137,74 грн)
у складі судді Владимиренко І.В.
у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060"
про визнання грошових вимог на суму 1 325 127,14 грн,
Провадження у даній справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діє після 19.01.2013.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 18.03.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Топ" порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (далі - ПАТ "АТП 13060"), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Гладія О.В.
2. 30.11.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області введено процедуру санації ПАТ "АТП 13060"; призначено керуючим санацією ПАТ "АТП 13060" Гладія О.В.
3. 18.07.2018 постановою Господарського суду Дніпропетровської області припинено процедуру санації ПАТ "АТП 13060"; припинено повноваження керуючого санацією ПАТ "АТП 13060" арбітражного керуючого Гладія О.В.; визнано ПАТ "АТП 13060" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці; ліквідатором ПАТ "АТП 13060" призначено арбітражного керуючого Гладія О.В.
4. 18.07.2018 з метою виявлення кредиторів банкрута, Господарським судом Дніпропетровської області оприлюднено повідомлення про визнання ПАТ "АТП 13060" банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет за номером 52891.
5. 30.11.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) надійшла заява до боржника про визнання грошових вимог на суму 1 325 127,14 грн.
6. Грошові вимоги Головного управління ГУ ДФС у м. Києві складаються з податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 198 830,46 грн, який виник у зв`язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією №9017398096 від 12.02.2018, та податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковою декларацією №9020807657 від 14.02.2018 у розмірі 1 126 296,68 грн.
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "АТП 13060" подало до органів доходів і зборів податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 12.02.2018, відповідно до якої боржником задекларовано податок у 2018 році у розмірі 477 660,90 грн, з поквартальною розбивкою 1 квартал (119 415,23 грн), 2 квартал (119 415,23 грн), 3 квартал (119 415,23 грн), 4 квартал (119 415,23 грн).
8. Відповідно до детального розрахунку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, кредитором заявлені грошові вимоги по сплаті податкового боргу з податку на нерухоме майно у розмірі 79 415, 23 грн з терміном сплати 29.07.2018 та у розмірі 119 415, 23 грн з терміном сплати 29.10.2018.
9. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "АТП 13060" подано до органів доходів і зборів податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9020807657 від 14.02.2018, відповідно до якої боржником задекларовано податкове зобов`язання (орендна плата за землю) на 2018 у розмірі 3 378 890,05 грн, з помісячною розбивкою на 12 місяців по 281 571,17 грн.
10. Відповідно до детального розрахунку ГУ ДФС у м. Києві заявлено грошові вимоги з податку на орендну плату з юридичних осіб по податковій декларації від 14.02.2018 №9020807657 у розмірі 281 574,1 грн із терміном сплати 30.07.2018, у розмірі 281 574,17 грн із терміном сплати 30.08.2018, у розмірі 281 574,17 грн із терміном сплати 30.09.2018, у розмірі 281 574,17 грн із терміном сплати 30.10.2018.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
11. 11.12.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1938/15 визнано частково грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у сумі 360 989,40 грн (6 черга задоволення), судовий збір у розмірі 3 524 грн (1 черга задоволення); грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у розмірі 964 137,74 грн відхилено; зобов`язано ліквідатора внести грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у сумі 360 989,40 грн (6 черга задоволення), судовий збір у розмірі 3 524 грн (1 черга задоволення) відповідно до вимог статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до реєстру вимог кредиторів.
12. 16.05.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1938/15 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 - без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ГУ ДФС у м. Києві.
13. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновків, що грошові вимоги ГУ ДФС у м. Києві з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 119 415,23 грн з терміном оплати 29.10.2018 (3 квартал 2018 року) та грошові вимоги у розмірі 844 722,51 грн (з терміном оплати 30.08.2018, 30.09.2018, 30.10.2018) суперечать положенням абзацу 3, частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак не підлягають задоволенню.
14. Визнаючи грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у сумі 360 989,40 грн, суди виходили з обставин невиконання боржником податкових зобов`язань.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. 05.06.2019 ГУ ДФС у м. Києві подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 у справі № 904/1938/15 в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДФС у м. Києві у розмірі 964 137,74 грн та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДФС у м. Києві у повному обсязі, а саме - 1 325 127,14 грн.
16. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статті 236 Господарського процесуального кодексу та статей 1, 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з`ясування всіх обставин справи. Скаржник вказує, що заборгованість з податку на нерухоме майно, а також податковий борг орендної плати за землю самостійно були визначені боржником та виникли в межах процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, що є підтвердженням обґрунтованості грошових вимог скаржника.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. 06.08.2019 до Верховного Суду від ліквідатора ПАТ "АТП 13060" арбітражного керуючого Гладія О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а прийняті у справі ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін.
18. Ліквідатор вважає доводи касаційної скарги безпідставними та посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 904/404/15, відповідно до якої у частині першій статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, визначено, що господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. Також згідно положень зазначеної норми у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута. Доводи скаржника про те, що заявлені вимоги відносяться до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, тому підлягають визнанню судом відповідно до положень статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спростовується тим, що у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. (ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, а також оцінивши доводи касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві в частині відмови у визнанні кредиторських вимог до ПАТ "АТП 13060" на суму 964 137,74 грн, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
21. 18.07.2018 постановою Господарського суду Дніпропетровської області ПАТ "АТП 13060" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
22. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що кредитором - ГУ ДФС у м. Києві заявлені грошові вимоги по сплаті податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 79 415, 23 грн з терміном сплати 29.07.2018 та у розмірі 119 415, 23 грн з терміном сплати 29.10.2018. Також, ГУ ДФС у м. Києві заявлено грошові вимоги з податку на орендну плату з юридичних осіб у розмірі 281 574, 17 грн з терміном сплати 30.07.2018, у розмірі 281 574,17 грн з терміном сплати 30.08.2018, у розмірі 281 574,17 грн з терміном сплати 30.09.2018, у розмірі 281 574,17 грн з терміном сплати 30.10.2018.
23. Частина перша статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.