ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №815/7025/13-а
адміністративне провадження №К/9901/2702/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Хлібна база № 77" Державного агентства резерву України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року (головуючий суддя Левчук О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року (в колегіальному складі: головуючого суддя - Потапчук В.О., судді: Коваль М.П. та Семенюк Г.В.) у справі за позовом Березівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного підприємства "Хлібна база № 77" Державного агентства резерву України про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку, зобов`язання виконати законні вимоги податкового керуючого,
В С Т А Н О В И В:
Березівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - позивач, Інспекція) звернулася з позовом до Державного підприємства "Хлібна база № 77" Державного агентства резерву України (далі - відповідач, Підприємство), в якому після уточнення позовних вимог просила: 1) зупинити видаткові операції на рахунках платника податків: МФО банку 380805, АТ "Райффайзен Банк Аваль" р/р № НОМЕР_1 ; МФО банку 328351, ООДАТ "Райффайзен Банк Аваль" р/ч № 260479783 шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу); 2) зобов`язати виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: визначити та надати перелік ліквідного майна з його детальною характеристикою, вказанням найменування та його балансової вартості на суму не менше, ніж сума податкового боргу для визначення переліку майна, на яке буде розповсюджено право податкової застави і яке в подальшому буде реалізовано в рахунок погашення податкового боргу платника.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що оскільки за відповідачем рахується податковий борг в сумі 168338 грн., податковий керуючий звернувся до боржника з вимогою самостійно визначити та надати до Іванівського відділення перелік ліквідного майна з його детальною характеристикою, найменуванням та його балансовою вартістю на суму не менше ніж сума податкового боргу, для визначення переліку майна, на яке буде розповсюджено право податкової застави і яке в подальшому буде реалізовано в рахунок погашення податкового боргу відповідача. Проте, Підприємством надано відповідь про неможливість виконання вимог податкового керуючого, у зв`язку з чим складено акт про перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим № 181/15-00/20947701 від 20.09.2013 року та, як наслідок, звернення до суду в порядку положень абзацу 2 пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково; зупинено видаткові операції на рахунках платника податків державного підприємства "Хлібна база № 77" Державного комітету України з Державного матеріального резерву шляхом накладення арешту на кошти в сумі 168338 грн. (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу); зобов`язано державне підприємство "Хлібна база № 77" Державного комітету України з Державного матеріального резерву виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: надати документи, необхідні податковому керуючому для здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави або складення акту про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податковим керуючим з огляду на непроведення в порядку та строки, визначені Положенням "Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу", затвердженого наказом Фонду Держмайна №1954 від 29.12.2010 року (далі - Положення), інвентаризації та визначення переліку майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.
Касаційна скарга платника податків мотивована залишенням поза увагою судами попередніх інстанцій таких обставин: згідно п.7 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ №803 від 06.06.07 року (далі - Порядок) та приписів Положення відчуження зазначеного майна можливе лише після надання згоди відповідного суб`єкта управління державним майном, а оскільки така згода Підприємству суб`єктом управління не надана, то платник податків не мав можливості виконати вимогу податкового керуючого з об`єктивних причин, крім того отримання згоди ускладнюється відсутністю на Підприємстві необхідного пакету документація, яка була вилучена правоохоронними органами; в порушення вимог ч.6 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом першої інстанції прийнято до провадження позовну заяву без попереднього звернення контролюючого органу до суду з відповідним поданням.
Письмових заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
Судами встановлено, що Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - державного підприємства "Хлібна база № 77" Державного комітету України з Державного матеріального резерву (згідно з реєстрацією змін до установчих документів - Державне підприємство "Хлібна база № 77" Державного агентства резерву України, ідн. № 20947701).
Наказом № 101 від 02.08.2013 року начальника Інспекції головного державного ревізора-інспектора сектору оподаткування та контролю об`єктів і операцій Тараненко Т.О. призначено податковим керуючим боржника - Підприємства.
03.09.2013 року Підприємством отримано податкову вимогу форми "Ю" від 02.09.2013 року № 2-15, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 01.09.2013 року становить 61560,22 грн., з яких 52108,88 грн. податок на додану вартість та 9451,34 земельний податок з юридичних осіб.
10.09.2013 року Інспекція в особі податкового керуючого Тараненко Т .О. листом за № 1497/15-00 звернулась до Підприємства з вимогою терміново самостійно визначити та надати перелік ліквідного майна з його детальною характеристикою, найменуванням та його балансовою вартістю на суму не менше ніж сума податкового боргу.
20.09.2013 року листом за №343 Підприємство надало відповідь податковому керуючому про неможливість самостійно визначити та надати до Іванівського відділення Інспекції перелік ліквідного майна з його детальною характеристикою, зазначенням найменування та його балансової вартості для складання акту опису майна у податкову заставу, оскільки згідно із розділом 5 статуту Підприємства, затвердженого Державним агентством резерву України, майно Підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання, а отже воно не має правомочності щодо самостійного розпорядження майном.
20.09.2013 року у зв`язку з тим, що Підприємством не визначено перелік ліквідного майна для реєстрації його у податкову заставу у відповідному Державному реєстрі податковим керуючим Тараненко Тетяною Олександрівною складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №181/15-00/20947701.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.