ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/130/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019
з розгляду заяви фізичної особи-підприємця Стецишина Олександра Михайловича
про забезпечення позову у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Стецишина Олександра Михайловича
до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області,
про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Стецишин О. М. звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про: визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 38,000 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243, від 01.12.2011, укладеного між Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та ФОП Стецишиним О. М., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16.01.2012 № 532240004000779, строком на 7 років з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі; визнання укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 на визначених позивачем умовах.
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
3. 05.04.2019 від ФОП Стецишина О. М. надійшла заява про забезпечення позову у виді заборони ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками сільськогосподарського призначення, кадастрові номери: 5322481700:06:000:0417, 5322481700:06:000:0414, 5322481700:06:000:0419, 5322481700:06:000:0418, 5322481700:06:000:0425, 5322481700:06:000:0415, 5322481700:06:000:0413, 5322481700:06:000:0423, 5322481700:06:000:0412, 5322481700:06:000:0410, 5322481700:06:000:0401, 5322481700:06:000:0420, 5322481700:06:000:0416, 5322481700:06:000:0424, 5322481700:06:000:0426, 5322481700:06:000:0422, 5322481700:06:000:0409, 5322481700:06:000:0421, 5322481700:06:000:0411, утвореними шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243, що розташовані на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
4. В обґрунтування поданої заяви ФОП Стецишин О. М. зазначив, що 26.02.2019 в інтересах позивача на адресу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області направлено адвокатський запит для отримання інформації щодо дій, які ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вчиняє стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243.
У відповідь на адвокатський запит ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у листі від 07.03.2019 (який отримав позивач 01.04.2019) повідомило, що будь-яких рішень стосовно зазначеної земельної ділянки не приймало, жодних дій не вчиняло, зокрема не приймало рішення про поділ земельної ділянки.
5. Проте як наголошує ФОП Стецишин О. М., через 2 дні після отримання листа, а саме 02.04.2019, він дізнався, що за даними Державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти відомостей щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243, немає, відомостей про цю ділянку більше не містяться у Державному земельному кадастрі, натомість на її місці з`явилося 19 новостворених земельних ділянок, кадастрові номери: 5322481700:06:000:0417, 5322481700:06:000:0414, 5322481700:06:000:0419, 5322481700:06:000:0418, 5322481700:06:000:0425, 5322481700:06:000:0415, 5322481700:06:000:0413, 5322481700:06:000:0423, 5322481700:06:000:0412, 5322481700:06:000:0410, 5322481700:06:000:0401, 5322481700:06:000:0420, 5322481700:06:000:0416 5322481700:06:000:0424, 5322481700:06:000:0426, 5322481700:06:000:0422, 5322481700:06:000:0409, 5322481700:06:000:0421, 5322481700:06:000:0411.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі № 917/130/19, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, заяву ФОП Стецишина О. М. про забезпечення позову задоволено.
7. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області як розпорядник спірної земельної ділянки, з огляду на положення статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), не позбавлений права та можливості, незважаючи на наявність судового спору, приймати рішення та вчиняти дії, спрямовані на передання у власність чи надання у користування спірної земельної ділянки; у випадку припинення існування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав або у випадку передачі земельної ділянки у власність чи користування третім особам позивач буде змушений захищати своє порушене право шляхом подання інших позовів до судів різних юрисдикцій, тому невжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав позивача на оренду спірної земельної ділянки.
8. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 917/130/19, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 319, 321 Цивільного кодексу України.
10. Скаржник наголошує, що як установили суди, на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову спірна земельна ділянка вже була поділена на 19 новоутворених земельних ділянок, тому задоволення такої заяви не може забезпечити фактичного виконання судового рішення.
Крім того, задовольнивши заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій фактично порушили право власності на спірну земельну ділянку держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Стечишин О. М. вказує на безпідставність доводів скаржника, а тому просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 917/130/19.
Позиція Верховного Суду
12. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
13. Відповідно до частини 1, абзацу 3 частини 2 статті 791 та частини 4 статті 122 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як обʼєкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи обʼєднання раніше сформованих земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
14. За змістом абзацу 2 частини 10 статті 24 та частини 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи обʼєднання земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.