Постанова Іменем України
22 серпня 2019 року м. Київ
справа № 452/3509/14-к
провадження № 51-1701км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Крет Г.Р., Стефанів Н.С., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Кравченко Є.С., засудженого ОСОБА_1, захисника Ленько М.Ю.,
розглянув касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, та потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140290000989, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нове Місто Старосамбірського району Львівської обл., жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 116 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період з 22 вересня 2014 року по 24 вересня 2014 року та з 13 січня 2016 року по 18 лютого 2016 року.
Відбутий термін покарання з 19 лютого 2016 року по 01 червня 2016 року зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_1 з розрахунку один день відбуття покарання у Миколаївській ВК Львівської області (№ 50) за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишено попередній - домашній арешт.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на її користь з ОСОБА_1 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2017 року вирок щодо засудженого ОСОБА_1 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 22 вересня 2014 року приблизно о 01:00, у приміщенні квартири АДРЕСА_2, яку винаймав з колишньою дружиною ОСОБА_4, на АДРЕСА_2 . під час конфлікту з ОСОБА_5, який виник раптово внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, умисно завдав йому ударів руками і ногами по голові та різних ділянках тіла, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, в тому числі ті, внаслідок яких настала його смерть, тобто вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 в стані сильного душевного хвилювання.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах прокурор і потерпіла ОСОБА_2 ставлять вимогу про скасування ухвали апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилаються на порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність:
- прокурор вказує, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) залишив поза увагою обов`язкові вказівки касаційного суду, зокрема щодо необхідності перевірити доводи прокурора, який наполягав на тому, що дії засудженого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК, зазначаючи про відсутність тяжкої образи з боку ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_1 . На думку прокурора, що апеляційний суд, залишаючи без зміни вирок, не звернув уваги, що суд першої інстанції не вказав, у чому полягала образа з боку потерпілого і які його протиправні дії викликали взасудженого стан сильного душевного хвилювання. Крім того, вважає, що суд безпідставно врахував при призначенні покарання засудженому щире каяття, оскільки останній не виявив критичної оцінки своїх дій через визнання своєї вини в повному обсязі пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК. За наведених обставин прокурор вважає, що апеляційним судом кримінальне провадження розглянуто формально.
- потерпіла вважає, що апеляційним судом безпідставно залишений без зміни вирок суду першої інстанції, яким дії ОСОБА_1 необґрунтовано перекваліфіковано з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 116 КК. Вказує на відсутність обставин, які б свідчили про застосування ОСОБА_5 будь-якого насильства щодо ОСОБА_1 Вважає, що власні переживання засудженого та його суб`єктивне ставлення до ситуації за відсутності протиправних дій потерпілого самі собою не можуть бути підставою для правової оцінки його дій за ст. 116 КК. Звертає увагу, що судами першої і апеляційної інстанцій не наведено мотивів, на підставі яких суд дійшов висновку про необхідність формулювання судом обвинувачення, визнаного доведеним, а саме вчинення засудженим злочину в стані сильного душевного хвилювання, викликаного тяжкою образою потерпілого.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вважала, що касаційні скарги підлягають задоволенню. Засуджений і захисник вважали, що підстав для задоволення касаційних скарг немає.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Доводи прокурора та потерпілої ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 116 КК були предметом перевірки апеляційного суду, який визнав їх необґрунтованими, навівши мотиви своїх висновків.
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів з огляду на таке.
Суб`єктивна сторона вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за ст. 116 КК є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого.