У Х В А Л А
8 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 520/13067/17
Провадження № 14-397 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Кей-Колект, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - приватний нотаріус) про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності
за касаційною скаргою ТзОВ "Кей-Колект" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року і
в с т а н о в и л а:
30 жовтня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності за ТзОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1 квартира), з відкриттям розділу та присвоєнням об`єкту нерухомого майна нового реєстраційного номера НОМЕР_1, проведену 4 квітня 2016 року приватним нотаріусом як державним реєстратором нерухомого майна.
Мотивувала позов такими обставинами :
- 9 листопада 2006 року ОСОБА_2 (далі - позичальник) та Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі - АКІБ) "УкрСиббанк" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "УкрСиббанк") уклали договір про надання споживчого кредиту № 942-11 ДОУ 1 П (далі - кредитний договір), згідно з яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 60 000 дол. США на строк до 9 листопада 2016 року;
- 9 листопада 2006 року позивачка та позичальник як іпотекодавці та АКІБ "УкрСиббанк" уклали іпотечний договір за реєстровим номером 4575 (далі - договір іпотеки). Згідно з умовами цього договору з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором іпотекодавці передали в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" квартиру, яка є їхньою власністю у рівних частках;
- того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивачка та АКІБ "УкрСиббанк" уклали договір поруки № 942-11;
- 11 червня 2012 року ПАТ "УкрСиббанк" і ТзОВ "Кей-Колект" уклали договір факторингу № 4, згідно з умовами якого банк відступив ТзОВ "Кей-Колект" право вимоги за кредитним договором, а також уклали договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки;
- 4 квітня 2016 року приватний нотаріус вчинила запис № 14066626 про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТзОВ "Кей-Колект";
- оскільки предметом спору не є оскарження дій або бездіяльності приватного нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно, і цей спір не є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень з приводу виконання ним владних управлінських функцій, справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийняте 7 квітня 2016 року, тобто після державної реєстрації права власності на квартиру за ТзОВ "Кей-Колект", що відбулася 4 квітня 2016 року;
- приватний нотаріус порушила приписи пунктів 15, 36, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868;
- позивачка не отримувала від ТзОВ "Кей-Колект" повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є порушенням вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку";
- позивачка та позичальник передали квартиру в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за споживчим кредитом, що був наданий у доларах США; площа квартири становить 82,1 кв. м; позивачка та члени її сімʼї постійно проживають у квартирі; а тому до спірних правовідносин слід застосувати приписи Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";
- 7 травня 2013 року позичальник помер;
- ТзОВ "Кей-Колект" могло пред`явити вимогу до спадкоємців позичальника лише у межах строку, встановленого статтею 1281 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, що випливає зі змісту висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс19.
26 квітня 2018 року Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
Мотивував рішення такими обставинами :
- ТзОВ "Кей-Колект" не надало суду доказів повідомлення іпотекодавців відповідно до пункту 2.2.1 договору іпотеки про відступлення прав за кредитним чи іпотечним договорами, а також доказів отримання позивачкою вимоги ТзОВ "Кей-Колект" від 19 листопада 2014 року, адресованої спадкоємцям позичальника;
- про смерть позичальника ТзОВ "Кей-Колект" стало відомо 13 серпня 2013 року, а заяву про задоволення вимог кредитора цей відповідач надіслав до нотаріальної контори лише 13 листопада 2014 року, тобто поза встановленим статтею 1281 ЦК України шестимісячним строком;
- після смерті позичальника ТзОВ "Кей-Колект" могло звернути стягнення на частину квартири цього боржника у порядку, визначеному пунктом 2 частини другої статті 1282 ЦК України, лише шляхом звернення з позовом до суду. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду України, сформульованим у постанові від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.
18 жовтня 2018 року Апеляційний суд Одеської області ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року.
Мотивував постанову такими обставинами :
- у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачкою повідомлення ТзОВ "Кей-Колект" про намір звернути стягнення на предмет іпотеки;
- суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 62), оскільки у цьому повідомленні немає особистого підпису отримувача, а на судовому засіданні позивачка заперечувала факт отримання повідомлення ТзОВ "Кей-Колект" про намір звернути стягнення на предмет іпотеки;
- приватний нотаріус порушила приписи статей 9 і 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому її рішення від 4 квітня 2016 року № 896497551101 про реєстрацію права власності на квартиру за ТзОВ "Кей-Колект" є протиправним;
- не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що ТзОВ "Кей-Колект" мало право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на нього у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження, яке є в іпотечному договорі;
- у матеріалах справи немає доказів звернення спадкоємців до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, а також рішення суду про визнання їх такими, що прийняли спадщину;
- у матеріалах справи немає доказів того, що ТзОВ "Кей-Колект" пред`являло вимоги до спадкоємців позичальника;
- спір виник з приводу порушення права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ "Кей-Колект" і нотаріуса щодо реєстрації такого права за ТзОВ "Кей-Колект". Враховуючи те, що спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності позивачки та з належністю виконання договору іпотеки, цей спір не є публічно-правовим. Тому його треба розглядати за правилами цивільного судочинства, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 686/2036/15-ц.