ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №808/6647/15
адміністративне провадження №К/9901/26198/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (суддя Сацький Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року (судді: Нагорна Л.М. (головуючий), Круговий О.О., Юхименко О.В.) у справі № 808/6647/15 за позовом Приватного підприємства "Магістр" до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Магістр" (далі - позивач, ПП "Магістр") звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202205 від 30.04.2015, форми "У" про нарахування суми грошового зобов`язання - 894 740,66 грн за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 № 0000202205, діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки визначена відповідачем пеня, у вказаному податковому повідомленні-рішенні, за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям є адміністративно-господарською санкцією та повинна бути застосована у межах строків встановлених у статті 250 Господарського кодексу України, яких контролюючим органом дотримано не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000202205 від 30.04.2015 прийняте заступником начальника Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Запорізькій області Гавриловою С.М.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 № 0000202205, форми "У" про нарахування суми грошового зобов`язання - 894 740,66 грн за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки положення статті 102 Податкового кодексу України стосуються суми грошових зобов`язань платника податків визначених цим Кодексом, тоді як нарахування суми пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям регулюється положеннями статті 250 Господарського кодексу України за якими термін застосування штрафних санкцій сплинув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Магістр" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 грудня 2014 року посадовими особами Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області було складено Акт № 3160/08-32-22-01/25485464 "Про результати виїзної позапланової перевірки приватного підприємства "Магістр", код за ЄДРПОУ 25485464, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 27.03.2013 по 04.04.2014 по контракту № 65 від 01.02.2012 з нерезидентом ООО "Гидравлик", Російська Федерація (митні декларації № 664 від 27.03.2013, № 899 від 25.04.2013, № 1108 від 29.05.2013, № 1527 від 10.07.2013, № 1678 від 26.07.2013, № 1804 від 16.08.2013, № 1894 від 29.08.2013) та по контракту № 67 від 01.10.2012 з нерезидентом ООО "ТД Гидравлика 2012", Російська Федерація (митні декларації № 915 від 26.04.2013, № 980 від 13.05.2013, № 1087 від 27.05.2013, № 1520 від 09.07.2013, № 1916 від 30.08.2013, № 2016 від 13.09.2013, № 2081 від 20.09.2013, № 2153 від 30.09.2013)".
6 січня 2015 року ПП "Магістр" було подано до контролюючого органу заперечення на вказаний Акт перевірки. 14 січня 2015 року відповідачем було розглянуто заперечення ПП "Магістр" до акту перевірки та встановлено, що порушення вимог п. 3 постанови Правління НБУ № 475 від 16.11.2012 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", вимог п. 1 постанови Правління НБУ № 163 від 14.05.2013 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", вимог п. 1 постанови Правління НБУ № 453 від 14.11.2013 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті" та ст. 1 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", відповідають чинному законодавству.
На підставі вказаного акту перевірки 16.01.2015 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052205 про нарахування суми грошового зобов`язання 895 038,54 грн за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000.
23 лютого 2015 року ПП "Магістр" було подано скаргу до Головного управління ДФС у Запорізькій області на податкове повідомлення-рішення № 0000052205 від 16.01.2015. Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області Державної фіскальної служби України від 23.04.2015 податкове повідомлення рішення № 0000052205 від 16.01.2015 було скасовано в частині 297,88 грн надмірно нарахованої пені, в іншій частині залишено без змін.
30 квітня 2015 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202205 про нарахування суми грошового зобов`язання 894 740,66 грн за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000.
ПП "Магістр" було продовжено процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення № 0000202205 від 30.04.2015 та подано скаргу до Державної фіскальної служби України за № 12658/6 від 12.05.2015. Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.07.2015 скаргу ПП "Магістр" було залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 0000202205 від 30.04.2015 без змін.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення законодавства, допущені позивачем при здійсненні ним господарської діяльності, щодо дотримання строків розрахунків за експортними операціями та здійсненні розрахунків в іноземній валюті, та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини другої статті 250 Господарського кодексу України та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
11. Господарський кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частини перша та друга статті 250.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
12. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Стаття 1.