ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №524/2204/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12444/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Поліцейської роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, капрала поліції Давидюк Вікторії Олегівни, Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, постановлену у складі колегії суддів: Бершова Г.Є. (головуючий), Ральченка І.М., Катунова В.В.
І. Суть спору
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до Поліцейської роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, капрала поліції Давидюк Вікторії Олегівни, Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову від 25.03.2016 серії ПС2 № 672841 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений частиною першою статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим вважає постанову від 25.03.2016 серії ПС2 № 672841 протиправною.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 25.03.2016 посадовою (службовою) особою - поліцейським роти № 1 Управління патрульної поліції м. Кременчука Давидюк В.О. була винесена постанова серії ПС2 № 672841 у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн 00 коп.
4. Відповідно до вказаної постанови 25.03.2016 о 12 годині 37 хвилин у м.Кременчук, вул.Шевченко 24, водій автомобіля Toyota Land Cruiser 200 НЗ НОМЕР_1 здійснив стоянку транспортного засобу на проїзній частині в другий ряд, чим порушив пункт 15.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
5. ОСОБА_1 не погодившись з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та винесення постанови про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 122 КУпАП звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Постановою Автозаводського районного суд м.Кременчука Полтавської області від 18.04.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції Давидюк В.О., Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено.
7. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення поліцейським роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції капралом поліції Давидюк В.О. від 25.03.2016 серії ПС2 № 672841 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа - капрал поліції поліцейської роти № 1 патрульної поліції УПП у місті Кременчуці Давидюк В.О. не довела в установленому порядку правомірність винесеної постанови про накладення на позивача стягнення у виді штрафу, а тому суд визнав дії капрала поліції поліцейської роти №1 патрульної поліції УПП у місті Кременчуці Давидюк В.О. протиправними.
9. Постановою Харківського апеляційного адімінстративного суду від 21.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
10. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не було доведено існування наявності несправності транспортного засобу, не зазначено жодних заперечень проти постанови про накладення адміністративного стягнення, окрім суд зазначив, що позивач продовжив рух на транспортному засобі самостійно без виклику евакуатора.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, оскільки через несправність автомобіля він був змушений здійснити аварійну зупинку в місці де було вільно, нікому не заважав, правил дорожнього руху не порушував, загрози для інших учасників дорожнього руху не створював та повідомив працівника патрульної поліції про несправність автомобіля.
13. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вказує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права у цій справі. Натомість, позивачем не було доведено правомірність здійснення вимушеної зупинки та існування несправності транспортного засобу.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
16. Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
17. Абзацом 1 пункту 1.5. Розділу 1 ПДР встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
18. Пункт 1.9. Розділу 1 ПДР: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
19. Пунктом 15.4. ПДР передбачено, що транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.
20. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9., 9.11. Правил дорожнього руху України (пункт 15.14 ПДР).
21. Відповідно до пункту 1.10. ПДР стоянка це - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
22. Зупинка це - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
23. Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
24. Пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VII: поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
25. Відповідно до частини першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП.
26. Частина перша статті 276 КУпАП: справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
27. Частини друга та четверта статті 285 КУпАП визначає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких відноситься до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами)на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
28. Стаття 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
29. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
30. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
31. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
VI. Позиція Верховного Суду