ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №296/10530/16-а
адміністративне провадження №К/9901/4120/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В.,Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Сторожука Віктора Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Охрімчук І.Г., суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С., ),
У С Т А Н О В И В:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Сторожука Віктора Олександровича (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення серії АР № 324674 від 10.12.2016.
2. В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що 10.12.2016 постановою інспектора роти № 1 батальйону УПП у м.Житомирі лейтенанта поліції Сторожука В.О. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.00 коп. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1, керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1, у м.Житомирі по вул.Хлібній,25, здійснив заїзд в зону дії знаку 5.31 у зв`язку з чим, порушив п.26.3 та п.5.31 ПДР України. Позивач вказує, що керуючи транспортним засобом йому раптово стало погано через тимчасове запаморочення, тому він вимушений був здійснити зупинку. Вважає оскаржувану постанову незаконною, не підтверджену жодними доказами та такою, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
3. Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 12 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3.1. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з того, що відповідач надав до суду належні докази в розумінні ст.251 КУпАП, що підтверджують наявність складу правопорушення в діях позивача.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року скасовано Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2017 року та прийнято нову про задоволення позовних вимог.
4.1 Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Житомирі Сторожука В.О. від 10.12.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу штрафу в сумі 255 грн.00 коп.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення покладено на відповідача, судом не знайдено доказів, які б підтвердили факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем; на наявному в матеріалах справи диску відеофіксації не зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
6. 27 грудня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року.
7. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
8. В обґрунтуванні касаційної скарги Департамент патрульної поліції вказує, що наявність відеозапису правопорушення не може бути єдиним доказом по справі. Також скаржник зазначає, що частино першої статті 71 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Крім того, Відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз`яснено позивачу права, повідомлено про вчинене ним правопорушення, заслухано його пояснення та надано ним оцінку.
9. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
10. 10.12.2016 постановою інспектора роти №1 батальйону УПП в м.Житомирі Сторожука В.О . позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.00 коп.
11. Постанова вмотивована тим, що 10.12.2016 року о 11 год.30 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1, в м. Житомирі по вул. Хлібній, 25, здійснив заїзд в зону дії знаку 5.31 (дод.1) у зв`язку з чим, порушив п.п.26.3 та 5.31 (дод.1) ПДР України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)
17. Абзац 1 пункту 1.5. Розділу 1 Правил №1306: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
18. Пункт 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
19. За приписами пункту 26.3 ПДР України у пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід", якими керують водії-інваліди. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.
20. Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.