ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №820/1230/17
адміністративне провадження №К/9901/15648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у складі судді Панченко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Чалого І.С. (головуючого), П`янової Я.В., Зеленського В.В. у справі №820/1230/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про скасування рішення,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила:
- скасувати наказ ДМС України №26 від 10.02.2017 в частині скасування деяких рішень про видачу посвідок на постійне проживання щодо гр. Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, позов задоволено.
2.1. Скасовано п. 4 (п.п. 4.1-4.3) наказу ДМС України 10.02.2017 в частині скасування деяких рішень про видачу посвідок на постійне проживання щодо гр. Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
2.2. Стягнуто з на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДМС України.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Позивач - громадянка Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, у 1989 році прибула до України відповідно до Угоди, укладеної між Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в`єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02.04.1981 р. з метою працевлаштування на Херсонській трикотажній фабриці. Згодом позивач залишилася на постійне проживання в Україні.
3.2. 10.11.2003 року УГІРФО ГУ МВС в Харківській області позивача було документовано безстроковою посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 10.11.2003 року.
3.3. У січні 2017 року позивач звернулась з заявою щодо обміну посвідки до ГУ ДМС України в Харківській області, у відповідь на яку отримала лист та копію наказу ДМС України №26 від 10.02.2017 року, яким гр. Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні.
3.4. Проведеною Головним управлінням ДМС України в Харківській області перевіркою було встановлено, що рішення про надання посвідки на постійне проживання в Україні було прийнято з порушенням вимог абз.4 п.4 розділу V "Прикінцевих положень" Закону України "Про імміграцію", а саме - порушення позивачем терміну звернення з заявою про надання посвідки на постійне проживання.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що оскаржувані рішення, прийняті відповідачами з порушенням норм статті 19 Конституції України, Закону №2491-ІІІ, Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251. Суди зазначили, що скасування дозволу на імміграцію з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про видачу посвідки на постійне проживання в Україні, чинним законодавством не передбачено. Тому, оскаржуваний п. 4 (п.п. 4.1-4.3) наказу Державної міграційної служби України № 26 від 10.02.2017 року не може бути визнаний таким, що прийнято на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Державна міграційна служба України звернулася до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
7. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення Закону України "Про імміграцію", Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251.
8. Учасники справи правом подачі відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористалися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…
Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.
10. Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
- посвідка на постійне проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні…
11. Закон України "Про імміграцію" від 07.06.2001 №2491-III
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;
- іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання…
Стаття 3. Правовий статус іммігранта
Правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 12. Підстави для скасування дозволу на імміграцію
Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
Стаття 13. Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.