ПОСТАНОВА
Іменем України
27 серпня 2019 року
Київ
справа №855/373/19
адміністративне провадження №А/9901/257/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,
апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_4 . ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі № 855/373/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, ухвалене колегією у складі: головуючого Вівдиченко Т.Р., суддів Ісаєнко Ю.А., Кучми А.Ю..
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
22 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (надалі - відповідач, ЦВК або Комісія), в якому просили:
- визнати неправомірною та незаконною бездіяльність ЦВК щодо не надання у встановлені строки Верховній Раді України відомостей про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в обсязі, необхідному для виконання Верховною Радою України вимог статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України";
- зобов`язати ЦВК невідкладно надати Верховній Раді України відомості про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в обсязі, достатньому для виконання Верховною Радою України вимог статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України";
- визнати неправомірним та незаконним застосування ЦВК при здійсненні нею своїх повноважень тексту Конституції України, що не відповідає офіційно оприлюдненому тексту, а відповідає тексту, розміщеному на офіційному веб-сайті ЦВК (https://www.cvk.gov.ua/metod/kultura/npa/);
- зобов`язати ЦВК застосувати при здійсненні нею своїх повноважень текст Конституції України, оприлюднений у Відомостях Верховної Ради України від 23 липня 1996 року, № 30, стаття 141, та невідкладно розмістити цей текст Конституції України на своєму офіційному веб-сайті.
В обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначають, що бездіяльність відповідача стосовно не надання відомостей про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у обсязі, необхідному для виконання Верховною Радою України вимог статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є протиправною і такою, що порушує їх особисті конституційні права як складової частини Українського народу здійснювати владу через орган державної влади.
Також, позивачі посилаються на те, що ЦВК, здійснюючи свої повноваження, зокрема, при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, а також при встановленні результатів цих виборів, застосовувала текст Конституції України, який не є оприлюдненим і таким, що не відповідає офіційному тексту Конституції. А це, у свою чергу, дає підстави стверджувати, що ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, а також, при встановленні результатів цих виборів, порушила принцип верховенства права та ввела в оману їх, як виборців та інших учасників виборчого процесу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є виборчим спором, тобто пов`язаним із виборчим процесом, а відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції констатував, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_4 містить припущення щодо можливого порушення їх прав здійснювати владу через новообрану Верховну Раду України та посилання на те, що ЦВК не забезпечила виконання частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо забезпечення позивачам умов для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
Установлені судом першої інстанції обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 12 серпня 2019 року звернувся до Верховної Ради України із запитом на інформацію стосовно виконання Центральною виборчою комісією приписів статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".
Листом Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України від 13 серпня 2019 року № 12/20-154 (141651) повідомлено ОСОБА_1 про те, що до Апарату Верховної Ради України надійшли від Центральної виборчої комісії відомості про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. У зазначених відомостях відсутня інформація щодо місця проживання народних депутатів України, яка містить персональні дані. У зв`язку з цим Апарат Верховної Ради України не має можливості виконати частину першу статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо надсилання новообраним народним депутатам України офіційних текстів законодавчих актів та інших офіційних документів відповідно до переліку, встановленого зазначеною статтею Закону.
Також, вказаним листом інформовано позивача, що голови політичних партій та представник народних депутатів України, обраних в одномандатних виборчих округах шляхом самовисування ОСОБА_5, повідомлені про те, що матеріали, зазначені у статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", будуть вручені новообраним народним депутатам України під час їх реєстрації.
Тому, позивачі вважають, що бездіяльність ЦВК щодо не надання відомостей про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у обсязі, необхідному для виконання ВРУ вимог статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є протиправною і такою, що порушує їх особисті конституційні права, у зв`язку із чим, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
При цьому фактів порушення відповідачем безпосередніх виборчих прав позивачів, колегією суддів під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, не встановлено.
Під час розгляду справи, колегією суддів встановлено, що Перший заступник керівника апарату Верховної Ради України Боднар П.О. звернувся до Голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_6 з листом №19/6-240 (130240) від 18 липня 2019 року, в якому, з метою забезпечення дотримання вимог статей 12-15 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", просив наступного дня після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року у загальнодержавному окрузі та в одномандатних виборчих округах передати у розпорядження Апарату Верховної Ради України в електронному та паперовому вигляді матеріали: - текст офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів народних депутатів України; довідковий матеріал про обраних народних депутатів України, який повинен містити такі дані: прізвище, ім`я та по батькові народного депутата; дата народження, освіта, професія, останнє місце роботи, посада, партійність, номер у виборчому списку партії або номер округу та регіон, поштова адреса та номери телефонів, вказані народним депутатом (у окремо погодженому форматі); копії облікових карток та фотографії народних депутатів України; біографії народних депутатів України; передвиборчі програми кандидатів у народні депутати України та політичних партій, які перемогли на виборах (а.с.36-37).
На виконання вказаного звернення, відповідач листом № 21-18-7713 від 08.08.2019 року надіслав Першому заступнику керівника апарату Верховної Ради України Боднарю П.О. відповідні матеріали, а саме: - відомості про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та в одномандатних виборчих округах (на паперових носіях та в електронному вигляді); фотографії обраних народних депутатів України (в електронному вигляді); - передвиборні програми обраних народних депутатів України та політичних партій, які перемогли на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (в електронному вигляді) (а.с. 38- 62).
Також, з матеріалів справи вбачається, що листом №21-18/78-93 від 19.08.2019 року відповідачем надіслано Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_7 . список народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, опублікований 07 серпня 2019 року в газетах "Голос України" (№148 (7154) та "Урядовий кур`єр" (№ 149 (6512).
В даному листі повідомлено, що відомості стосовно народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі № 210 на позачергових виборах народних депутатів України 21липня 2019 року, буде надіслано після їх офіційного оприлюднення у відповідних офіційних виданнях (а.с. 70-121).
Крім цього, як зазначалося, матеріали справи містять копію листа Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України від 13 серпня 2019 року № 12/20-154 (141651), згідно якого, позивача - ОСОБА_1 повідомлено про неможливість виконати частину першу статті 12 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо надсилання новообраним народним депутатам України офіційних текстів законодавчих актів та інших офіційних документів відповідно до переліку, встановленого зазначеною статтею Закону, з огляду на те, що у відомостях про народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, що надійшли до апарату Верховної Ради України від Центральної виборчої комісії, відсутня інформація щодо місця проживання народних депутатів України, яка містить персональні дані (а.с. 15).
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги та виклад позицій інших учасників справи.
25 серпня 2019 року до Верховного Суду як апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де просять скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі № 855/373/19 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянти посилаються на необґрунтованість оспорюваного судового рішення, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважають, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, не надано належної оцінки фактичним даним, що вказані у позовній заяві, а викладені у рішенні висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, не відповідають обставинам справи.
Порушення процесуального права судом першої інстанції обґрунтовують тим, що з огляду на обставини повідомлення позивачів по справі про відкриття провадження та день і час розгляду справи лише о 13.27 годині 23.08.2019 та призначення розгляду справи на 15.00, з урахуванням місця проживання позивача ОСОБА_1 за межами м. Києва, а саме у м. Вінниці, наявністю у позивача ОСОБА_1 проїзного документа на 24.08.2019 року, а також враховуючи, що процесуальний строк розгляду саме цієї справи поширювався на 24.08.2019 року, суд першої інстанції неправомірно позбавив позивача ОСОБА_1 брати участь у справі особисто чим порушив принцип рівності сторін судового процесу, не забезпечив виконання завдань та основних засад адміністративного судочинства України. Також вказували, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача ОСОБА_1, направлені електронною поштою, про забезпечення позову та витребування доказів з метою подальшого вирішення залучення третіх осіб до участі в справі.
На думку позивачів, у даному випадку, має місце грубе порушення норм Регламенту Верховної Ради України, що ставить під сумнів законність прийняття присяги новообраними народними депутатами України та створить підстави для оскарження в суді таких дій. Такий розвиток подій може призвести до порушення їх права здійснювати владу через новообрану Верховну Раду України.
На спростування висновку суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази застосування відповідачем по справі тексту Конституції, що не відповідає офіційно оприлюдненому тексту Основного Закону, позивачі вказували, що наводили у своїй позовній заяві докази, що державними органами найвищого рівня визнано факт зміни в Україні конституційного ладу, а наявність такого факту взагалі ставить під сумнів можливість та легітимність будь-яких виборів до того часу аж поки належний суб`єкт - народ не визначить конституційний лад.
В судовому засіданні апелянти підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Центральна виборча комісія не забезпечила в судове засідання явку уповноваженого представника, хоча у справі наявні докази, що відповідач був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Комісія направила суду клопотання з проханням проводити розгляд справи у відсутності її представника.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від Центральної виборчої комісії не надходив.
За приписами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Релевантні джерела права.