ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №809/1105/16
адміністративне провадження №К/9901/41469/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у складі судді Микитин Н.М., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у складі суддів Улицького В.З., Довгої О.І., Запотічного І.І., у справі №809/1105/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И В :
29 серпня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Калуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 08 лютого 2016 року №0000521701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 14162,37 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 9441,58 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4720,79 грн, №0000511701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 9450,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 6300,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3150,00 грн, рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001831302/1 від 28 квітня 2016 року, згідно якого до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 12796,01 грн за донараховану згідно акту перевірки суму 65606,55 грн основного платежу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визнання протиправною та скасування вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000541701 від 08 лютого 2016 року зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 132005,76 грн, в тому числі основного платежу в сумі 65606,55 грн та пені в сумі 66399,21 грн. з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, частково задоволений позов Підприємця, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 08 лютого 2016 року №0000521701, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 08 лютого 2016 року №0000511701 в частині грошового зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 3150,00 грн, визнано протиправним та скасоване рішення податкового органу від 28 квітня 2016 року №0001831302/1, скасовано вимогу податкового органу № Ф-0000541701 від 08 лютого 2016 року, відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
10 квітня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємця відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних рішень.
17 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 13 квітня 2017 року та витребувано справу з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Відзив або заперечення Підприємця на касаційну скаргу податкового органу до суду не подавались, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
15 червня 2017 року справа №809/1105/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа №809/1105/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/41469/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2014 року, про що складено акт перевірки від 25 грудня 2015 року № 1162/171/2511213737 (далі акт перевірки).
Висновками акта встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, в тому числі порушення вимог пунктів 138.1,138.4 статті 138, пунктів 177.1,177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 10911,58 грн, пункту 167.2 статті 167, пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України занижено податок з доходів фізичних осіб від продажу об`єкті рухомого майна в сумі 6300,00 грн, та ч.4 ст.4, ч.2 і ч.5 ст.7, ч.6 ст.8, п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" занижено розмір єдиного внеску із суми донарахованого чистого оподатковуваного доходу за 2011-2014 рр. в сумі 65606,55 грн, в тому числі за 2011 рік - 18294,53 грн; 2012 рік - 25539,89 грн; 2013 рік - 18743,58 грн; 2014 рік - 3028,55 грн.
Керівником податкового органу 08 лютого 2016 року згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000521701 від 08 лютого 2016 року, згідно якого Підприємцю збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 14162,37 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 9441,58 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4720,79 грн.
Прийнятим 08 лютого 2016 року податковим повідомленням-рішенням № 0000511701 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 9450,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 6300,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3150,00 грн.
Рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000531701 від 28 квітня 2016 року до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 19031,36 грн за донарахування згідно акту перевірки 65606,55 грн основного платежу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
08 лютого 2016 року керівником податкового органу прийнята та виставлена позивачу вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 0000541701 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 132005,76 грн, в тому числі основного платежу в сумі 65606,55 грн та пені в сумі 66399,21 грн.