ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2019 року
Київ
справа №806/2184/15
адміністративне провадження №К/9901/20227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М .М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 у складі судді Романченко Є. Ю. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 у складі колегії суддів: Капустинського М. М., Моніча Б. С., Охрімчук І. Г. у справі № 806/2184/15 за позовом ОСОБА_1 до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправним дії Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо недонарахування та невиплати їй при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років;
- стягнути з відповідача суму в розмірі 54 551 грн, з яких:
1) недонараховані та невиплачені їй при звільненні посадовий оклад у сумі 109, 72 грн, надбавка за спеціальне звання в сумі 11, 93 грн та надбавка за вислугу років у сумі 21 708, 13 грн;
2) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03.04.2015 до дати постановлення рішення у даній справі в сумі 32 721, 22 грн.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 позовні вимоги задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправними дії Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, правонаступником якої є Овруцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні надбавки за вслугу років державної служби за період з 01.08.2001 по 26.06.2013;
- стягнуто з Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену при звільненні надбавку за вислугу років у сумі 18 857, 63 грн і середній заробіток у розмірі 32 721, 22 грн за період затримки з 03.04.2015 до 12.01.2016 виплати належних їх коштів при звільненні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, апеляційну скаргу Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Відповідно до інформації з копії трудової книжки ОСОБА_1, приєднаної до матеріалів справи, остання 01.12.1995 прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу державної реєстрації фізичних осіб - платників податків Державної податкової інспекції по Овруцькому районі. Цього ж дня позивачем прийнято присягу державного службовця. На підставі наказу №44-0 від 06.12.1995 позивачу присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 3 рангу.
3.2. У зв`язку з неодноразовою реорганізацією податкових органів, ОСОБА_1 переводилася на різні посади в органах державної посадової служби.
3.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач під час перебування на посадах мала спеціальні звання;
- з 06.12.1995 - "інспектор податкової служби 3 рангу";
- в 1998 році - "інспектор податкової служби 2 рангу";
- в 2002 році - "інспектор податкової служби 1 рангу";
- починаючи з 27.06.2013 - "інспектор податкової та митної справи І рангу";
- з 01.01.2014 - спеціальне звання "інспектор податкової та митної справи І рангу".
Вказані обставини сторонами не заперечувались. Крім того, судами було встановлено, що позивачу не був присвоєний ранг державного службовця, з чим також погодились сторони.
3.4. У період з 01.08.2001 по 24.09.2014 позивач отримувала надбавку за вислугу років, передбачену для осіб, що мають спеціальні звання, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1013 "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання".
3.5. Крім того, за період з 01.08.2001 по 24.09.2014 позивач отримала в повному обсязі доплату за вислугу років як особа, що має спеціальне звання.
3.6. Наказом Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 47-0 від 24.09.2014 ОСОБА_1 звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб за угодою сторін.
3.7. Позивач звернулась до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу", їй повинна була щомісячно виплачуватись надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Однак вказана надбавка в період з 01.08.2001 до 26.06.2013 не нараховувалась і не виплачувалась. Із листа відповідача на звернення, ОСОБА_1 стало відомо, що в зазначений період роботи в податковій інспекції їй внаслідок арифметичних помилок та порушень законодавства недонараховано посадовий оклад в сумі 109,72 грн, надбавку за спеціальне звання в сумі 11,93 грн та надбавку за вислугу років у сумі 21 708,13 грн, що, на думку позивача, спричинило виплату їй заробітної плати не в повному обсязі, а також вплинуло на недонарахування їй надбавки за вислугу років, індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, період проходження такої служби в податкових органах зараховується до стажу державної служби, тому такі державні службовці мають право на матеріальне та соціально - побутове забезпечення, передбачене розділом 7 Закону України "Про державну службу", зокрема оплату праці згідно зі статтею 33 цього Закону. З огляду на викладене, суд зазначив, що дії Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо недонарахування та невиплати позивачу при звільненні надбавки за вислугу років є протиправними, оскільки спричинили порушення гарантій працівника на оплату праці.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для нарахування позивачу надбавки за вислугу років в порядку Закону України "Про державну службу", оскільки за час перебування на службі в органах податкової інспекції ОСОБА_1 було нараховано надбавку за вислугу років відповідно до профільного законодавства. Крім того, розмір надбавки за вислугу років, яку отримувала позивач як посадова особа органів державної податкової служби, що має спеціальне звання, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1013 "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання", є значно вищим від розміру надбавки, передбаченої статті 33 Закону України "Про державну службу".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, та прийняти рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.
6.1.Доводи касаційної скарги грунтуються на твердженні позивача, про неправильне застосування судом апеляційної інстнації норм матеріального права та судової практики. Також позивач зазначає, що судом першої інстнації було необгрунтовано зменшено суму належних їй виплат, всупереч наданому нею детальному обрахунку.
7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що на думку позивача, питання оплати її праці за період з 01.08.2001 по 24.09.2014 мало також бути врегульовано відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII).