ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/4109/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Гей В. Г.,
відповідача - Левченко М. В.,
третіх осіб - Левченко М. В. (від Приватного акціонерного товариства "Термолайф"),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 (судді: Дучал Н. М., Россолов В. В., Склярук О. І.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "GARBO TRADING LIMITED", Приватного акціонерного товариства "Коксолит",
про стягнення 121 739,61 доларів США,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (наразі - Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк")) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - ПрАТ "Харківський коксовий завод") про стягнення частини заборгованості за процентами за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО (далі - договір від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО, кредитний договір) у сумі 121 739,61 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 3 430 756,78 грн.
Позовні вимоги із посиланням на положення статей 16, 509, 526, 530, 549, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054, 10561 Цивільного кодексу України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за цим договором.
1.2. ПрАТ "Харківський коксовий завод" подало до суду першої інстанції клопотання про заміну відповідача - ПрАТ "Харківський коксовий завод" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Коксолит" (далі - ПрАТ "Коксолит") на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
1.3. ПрАТ "Коксолит" підтримало зазначене клопотання.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2018 (суддя Светлічний Ю. В.) клопотання відповідача про заміну учасника справи його правонаступником задоволено. Замінено відповідача - ПрАТ "Харківський коксовий завод" у справі № 922/4109/16 за позовом ПАТ "Сбербанк" про стягнення заборгованості за договором від 04.09.2012 його правонаступником - ПрАТ "Коксолит". Стягнуто з ПрАТ "Коксолит" на користь АТ "Сбербанк" частину заборгованості за процентами за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО у сумі 121 739,61 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 3 430 756,78 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО; несвоєчасної сплати позивачеві кредиту та наявності у відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період із 04.10.2016 по 20.11.2016 у сумі 121 739,61 доларів США за цим договором.
Водночас господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про заміну його правонаступником; послався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17; зазначив, що обставини щодо законності виділу із юридичної особи-відповідача (ПрАТ "Харківський коксовий завод") ПрАТ "Коксолит", належності розподільного балансу, затвердженого станом на 12.10.2015, а також дотримання прав ПАТ "Сбербанк" у зв`язку із таким виділом установлено згідно із судовими рішеннями у справі № 922/6007/15, які набрали законної сили, і не підлягають доведенню під час розгляду цієї справи.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 (судді: Дучал Н. М., Россолов В. В., Склярук О. І.) рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2018 скасовано. Клопотання ПрАТ "Харківський коксовий завод" про заміну відповідача у справі № 922/4109/16 за позовом ПАТ "Сбербанк" про стягнення частини заборгованості за процентами за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО його правонаступником - ПрАТ "Коксолит" залишено без задоволення. Позов АТ "Сбербанк" задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Харківський коксовий завод" на користь АТ "Сбербанк" частину заборгованості за процентами за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО у сумі 121 739,61 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 3 430 756,78 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду щодо неналежного виконання позичальником (відповідачем) зобов`язань за спірним кредитним договором і наявності заборгованості позичальника за відсотками за користування кредитними коштами у сумі, заявленій до стягнення.
Водночас, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про заміну його правонаступником, суд апеляційної інстанції виходив із того, що процедура виділу є незавершеною; державну реєстрацію змін до відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі, про особу, з якої здійснено виділ - ПрАТ "Харківський коксовий завод", щодо юридичної особи - правонаступника - ПрАТ "Коксолит" не проведено; за інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.11.2018 зміни до відомостей, наведених у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу - ПрАТ "Харківський коксовий завод" не внесено, розмір статутного капіталу ПрАТ "Харківський коксовий завод" не змінювався і становить 32 600 000,00 грн; дані про юридичних осіб-правонаступників (із зазначенням повного найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційних кодів) до реєстру не включені.
Разом із тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розподільний баланс станом на 12.10.2015 не містить відомостей щодо майна, прав та обов`язків ПрАТ "Харківський коксовий завод", які мають передаватися ПрАТ "Коксолит" при його виділі з ПрАТ "Харківський коксовий завод", у цьому розподільному балансі не конкретизовано зобов`язань ПрАТ "Харківський коксовий завод" перед ПАТ "Сбербанк" за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО (із визначенням конкретних сум), які мають бути передані при виділі для обліку на балансі ПрАТ "Коксолит"; до розподільного балансу не додано даних бухгалтерського регістру та розшифровок його статей; його було складено до створення та державної реєстрації нових товариств, створених у результаті виділу. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції акт приймання-передачі кредиторської заборгованості від 03.04.2017 не може бути самостійним і достатнім доказом списання з балансу ПрАТ "Харківський коксовий завод", передання, постановки та обліку на балансі ПрАТ "Коксолит" кредиторської заборгованості перед ПАТ "Сбербанк" за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО у визначених сумах; цей акт складено через півтора року після складання розподільного балансу ПрАТ "Харківський коксовий завод", у ньому немає посилань на будь-які додатки, а саме документи, передані ПрАТ "Коксолит" на підтвердження зазначеної в акті заборгованості.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, ПрАТ "Харківський коксовий завод" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2018 залишити в силі, вважаючи оскаржувану постанову у справі незаконною; такою, що прийнята із порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, зокрема частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статті 75 Господарського процесуального кодексу України. ПрАТ "Харківський коксовий завод" наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 80 Закону України "Про акціонерні товариства", за змістом якої виділ акціонерного товариства вважається завершеним із дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.
Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про незавершення процедури виділу ПрАТ "Коксолит" із ПрАТ "Харківський коксовий завод", наголошує, що розподільний баланс, наявний у справі, є документом, в якому зафіксовано, що після виділу із ПрАТ "Харківський коксовий завод" ПрАТ "Коксолит" у ПрАТ "Харківський коксовий завод" немає будь-яких зобов`язань перед банками, ці зобов`язання перейшли до пасиву ПрАТ "Коксолит"; розподільний баланс затверджується рішенням загальних зборів акціонерів, що мало місце у цьому випадку, правомірність такого рішення встановлено під час розгляду справи № 922/6007/15; нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку додавати до розподільного балансу бухгалтерський регістр і розшифрування статей розподільчого балансу. Скаржник стверджує, що за актом приймання-передачі кредиторської заборгованості від ПрАТ "Харківський коксовий завод" до ПрАТ "Коксолит" від 03.04.2017 ПрАТ "Коксолит" передало кредиторську заборгованість ПрАТ "Харківський коксовий завод" перед ПАТ "Сбербанк" за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО у сумі 101 318 100,54 грн; згідно із інформацією з ЄДРПОУ ПрАТ "Коксолит" зареєстровано як юридична особа, є правонаступником ПрАТ "Харківський коксовий завод" і не перебуває у стані припинення.
ПрАТ "Харківський коксовий завод" також наголошує на помилковості неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених Верховним Судом у постанові у справі № 826/3442/17, зокрема щодо законності виділу ПрАТ "Коксолит" із ПрАТ "Харківський коксовий завод" і правомірності розподільчого балансу, складеного станом на 12.10.2015 при створенні ПрАТ "Коксолит", а також відсутності порушення прав ПАТ "Сбербанк" у зв`язку із таким виділом.
3.2. Від АТ "Сбербанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції як ухвалену із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що доводи скаржника стосуються переоцінки доказів у справі та ґрунтуються на суб`єктивному і довільному трактуванні ним норм законодавства. Зокрема, АТ "Сбербанк" вважає безпідставними твердження скаржника, наведені у касаційній скарзі, про преюдиціальність судових рішень в інших справах; звертає увагу, що розподільний баланс не містить жодних даних щодо передачі будь-якої заборгованості за договором від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО, натомість чинне законодавство пов`язує можливий перехід прав та обов`язків виключно на підставі розподільного балансу, із цих підстав посилання на акти приймання-передачі заборгованості є таким, що не має правового значення для встановлення факту передачі будь-яких зобов`язань. До того ж, як зазначає АТ "Сбербанк", відповідно до частини 2 статті 82 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити, до кого із правонаступників перейшло зобов`язання або чи залишилося за ним зобов`язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники і товариство, з якого було здійснено виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов`язанням.
Поза тим позивач акцентує, що процедура виділу у цьому випадку є незавершеною і зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-якої інформації про наявність правонаступників у ПрАТ "Харківський коксовий завод" немає; згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ "Харківський коксовий завод" не здійснювалося державної реєстрації змін стосовно юридичної особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі при створенні юридичної особи в результаті виділу. Крім того, наразі ПрАТ "Харківський коксовий завод" не здійснило конвертацію акцій Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" (далі - ПрАТ "Слобожанський коксовий завод") і ПрАТ "Коксолит" і, відповідно, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не подавала на затвердження і не затверджувала результатів розміщення акцій цих юридичних осіб.
3.3. Від АТ "Сбербанк" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач послався, зокрема, на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, від 10.10.2018 у справі № 910/750/18.
3.4. Від ПрАТ "Харківський коксовий завод" надійшли клопотання про забезпечення дотримання права на відповідь на відзив, заперечення та пояснення у справі, встановлення процесуальних строків і відкладення розгляду справи, а також клопотання про забезпечення дотримання права на захист і відкладення розгляду справи.
3.5. У відповіді на відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Харківський коксовий завод" наголосило на необґрунтованості аргументів позивача, викладених у відзиві на касаційну скаргу, у зв`язку з чим просило їх відхилити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
3.6. Від ПрАТ "Харківський коксовий завод" і АТ "Сбербанк" також надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
3.7. Розгляд касаційної скарги згідно з відповідними ухвалами Верховного Суду неодноразово відкладався, у судових засіданнях також оголошувалися перерви.
3.8. Від Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - ПрАТ "Термолайф") надійшло клопотання про врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Товариство просило при прийнятті судового рішення врахувати висновок щодо застосування норм права, а саме положень статті 6 Господарського кодексу України, викладений у пункті 43 постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" щодо заборони незаконного втручання органів державної вдали, у тому числі й судів, у господарські відносини; статті 109 Цивільного кодексу України, наведений у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 щодо відсутності порушення прав АТ "Сбербанк" під час виділу із ПрАТ "Харківський коксовий завод" ПрАТ "Коксолит" і ПрАТ "Слобожанський коксовий завод", а також передачі їм за розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків.
3.9. Від ПрАТ "Харківський коксовий завод" суд отримав заперечення на додаткові пояснення позивача.
3.10. Від АТ "Сбербанк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/699/17, оскільки, на думку, позивача, зазначене судове рішення має преюдиціальне значення для цієї справи.
3.11. Від ПрАТ "Харківський коксовий завод" надійшли клопотання про передачу справи на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
3.12. АТ "Сбербанк" подало заперечення на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або на розгляд Великої Палати Верховного Суду та просило відмовити у його задоволенні.
3.13. Від ПрАТ "Термолайф" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/699/17.
Зазначені клопотання колегія суддів залишила без задоволення через відсутність у цьому випадку правових підстав і недоведеність заявниками умов, з якими за змістом положень частин 1, 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України пов`язано вчинення такої процесуальної дії.
Згідно з частиною 1 статті 302 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Однак колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/699/17.
За змістом частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, чого у цьому випадку заявник не довів; зміст викладеного у клопотанні обґрунтування не свідчить про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.14. У поясненнях у справі ПрАТ "Харківський коксовий завод" наголошує, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 904/43/16, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019, визнано недійсним, зокрема, договір від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО, який є підставою позову у цій справі № 922/4109/16. У зв`язку із необхідністю додаткового часу для отримання належним чином завіреної копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 904/43/16 і її надання суду касаційної інстанції ПрАТ "Харківський коксовий завод" подало клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому засіданні.
3.15. У судовому засіданні 13.08.2019 АТ "Сбербанк" подало клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строків її розгляду, в обґрунтування якого послалося на необхідність відкладення розгляду справи до вирішення касаційним судом питання щодо прийняття касаційної скарги АТ "Сбербанк" в іншій господарській справі № 904/43/16 і зупинення дії судових рішень, а також заяву про зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду касаційним господарським судом справи № 904/43/16, яка пов`язана зі справою № 922/4109/16, що розглядається. У зв`язку з цим суд касаційної інстанції у судовому засіданні 13.08.2019 оголосив перерву до 14.08.2019.
3.16. У судовому засіданні 14.08.2019 у задоволенні зазначених клопотань і заяви учасників справи судом касаційної інстанції було відмовлено.
3.17. Водночас у судовому засіданні 14.08.2019 АТ "Сбербанк" подало заяву про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.; ухвалою Верховного Суду від 14.08.2019 у зв`язку із необґрунтованістю зазначеної заяви про відвід справу № 922/4109/16 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі Дроботової Т. Б., Пількова К. М., Чумака Ю. Я., та оголошено перерву у судовому засіданні до 19.08.2019.
3.18. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2019 відмовлено АТ "Сбербанк" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі Дроботової Т. Б.- головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я. у справі № 922/4109/16.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", - банком і ПрАТ "Харківський коксовий завод" - позичальником укладено договір про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО із наступними змінами та доповненнями, за умовами якого банк відкриває кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США), надає позичальникові кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на визначені договором цілі, своєчасно у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в пункті 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.
У пункті 1.2 цього кредитного договору визначено ліміт кредитної лінії (7 280 000,00 доларів США), порядок і строки його зменшення.
Тип процентної ставки, яка застосовується у цьому договорі - змінювана процентна ставка (пункт 1.3 зазначеного договору).
Розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом в іноземній валюті (долар США) згідно з пунктом 1.3.1 договору визначається як сума погодженого сторонами індексу (базова процентна ставка) і маржі банку та розраховується за формулою: R - LIВОR 6М + М.
Наведені визначення мають таке значення: "R"- розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом у відсотках річних; "LIВОR 6М"- базова процентна ставка; "М" - маржа банку.
Детальний порядок визначення розміру процентної ставки сторони узгодили в пунктах 1.3.1 - 1.3.8 спірного кредитного договору.
Згідно з пунктом 1.4 договору від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО останній день дії кредитної лінії - 01.09.2017; останнім днем кредитної лінії у розумінні положень цього договору позначається термін, із настанням якого зобов`язання банку з надання позичальникові кредиту на умовах договору припиняються.
За змістом пунктів 6.1, 6.2, 6.3 кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому кредитним договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією у валюті зобов`язання. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії кредитного договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається із дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю та остаточно припиняється у день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1-6.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.