ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/1343/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Приватного підприємства "Сузірʼя Стрільця" - Виноградського М.М., Білецького О.П.,
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради - не зʼявився,
Генеральної прокуратури України - Гришиної Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Сузірʼя Стрільця"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 (у складі колегії суддів: Бєляновський В.В. (головуючий), Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
у справі № 915/1343/17
за позовом Приватного підприємства "Сузірʼя Стрільця"
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради
про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Приватне підприємство "Сузірʼя Стрільця" (далі - позивач, ПП "Сузірʼя Стрільця") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач, Управління) про визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - адміністративну будівлю, позначену у технічному паспорті, який виготовлений 24.05.2017 КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" по літ. А-1-3: загальною площею 1000,8 м2, основна - 552,7 м2, що розташована на земельній ділянці площею 1619 м2 (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001) за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна (Акіма), буд.5 та належить позивачеві на праві власності (далі - спірна адміністративна будівля).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, за результатами проведення у 2017 році реконструкції адміністративної будівлі, яка належить йому на праві власності та розташована на належній йому на праві власності земельній ділянці (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001), звернувся до Управління із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом самочинно збудованого обʼєкта нерухомості - спірної адміністративної будівлі. Однак, Управління повідомило позивачу, що самочинно збудований обʼєкт нерухомості приймається в експлуатацію згідно із Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обʼєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Постанова №461) у разі визнання на нього права власності за рішенням суду та за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого обʼєкта. Тому позивач, з посиланням на положення ст.375, ч.ч.1, 2, 5 ст.376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - спірну адміністративну будівлю.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2018 позов задоволено.
Визнано за ПП "Сузірʼя Стрільця" право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - адміністративну будівлю, позначену у технічному паспорті, який виготовлений 24.05.2017 КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" по літ. А-1-3: загальною площею 1000,8 м2, основна - 552,7 м2, що розташована на земельній ділянці площею 1619 м2 із кадастровим номером 4810137200:08:015:0001 за адресою: м. Миколаїв, вул.1 Воєнна (Акіма), буд.5.
Суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірну адміністративну будівлю, з огляду на положення ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321, ст.375, ч.ч.1, 2, 5 ст.376 ЦК України та висновок судової будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ від 25.10.2018 №18-228/229, яким встановлено відсутність порушень ДБН при її реконструкції та розміщення спірної адміністративної будівлі в межах земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001), яка належить позивачеві на праві власності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Миколаївської області (далі - прокурора) в інтересах держави в особі Управління звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2018 скасовано.
У задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з позивача на користь відповідача 22 427,82 грн судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст.376 ЦК України у сукупності із ст.ст.321, 375 ЦК України, оскільки визнання за ПП "Сузірʼя Стрільця" права власності на спірну адміністративну будівлю, яка була реконструйована без отримання дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, порушує права і законні інтереси інших осіб, у т. ч. суміжних землекористувачів, та суспільні інтереси територіальної громади м. Миколаєва, що виключає можливість задоволення позову на підставі ч.5 ст.376 ЦК України.
Також апеляційний господарський суд зазначив, що Управління не є належним відповідачем у справі.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції визнано наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Управління шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 22.12.2018, оскільки Управління не забезпечило належної участі у даній справі, що свідчить про неналежність виконання відповідачем своїх повноважень.
Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в разі набрання рішенням суду першої інстанції від 22.12.2018 законної сили, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в сумі 14 951,88 грн, підлягатиме стягненню з Управління, що призведе до втрат місцевого бюджету.
Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, у червні 2019 року позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2018 - залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги, ПП "Сузірʼя Стрільця" зазначило, що будівництво (реконструкція) спірної адміністративної будівлі не порушило права та законні інтереси інших осіб, в т. ч. суміжних землекористувачів, та суспільні інтереси територіальної громади м. Миколаєва, так як реконструкція проведена з додержанням ДБН та в межах належної йому на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001), що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.10.2018 №18-228/229, а можливість надійної та безпечної експлуатації спірної адміністративної будівлі встановлено за результатами проведення технічного обстеження реконструйованої будівлі ТОВ "ПВІ "Миколаївагропроект"; Управління є належним відповідачем у справі, оскільки відмова відповідача у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом обʼєкта нерухомості - спірної адміністративної будівлі, стало підставою виникнення спору про право.
Позивач в касаційній скарзі зазначив про відсутність у прокурора права представляти інтереси держави в особі Управління у даній справі з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності причин, які перешкоджають захисту інтересів держави самим Управлінням.
02.07.2019 Перший заступник прокурора Миколаївської області надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Управління свого представника у судове засідання не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи належне повідомлення Управління про касаційний розгляд справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "Вʼячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обовʼязковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обовʼязком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника Управління.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представників позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.2003 між Державним підприємством "Будівельна дільниця при УМВС України в Миколаївській області" (продавець) та ПП "Сузірʼя Стрільця" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач купив нежитловий обʼєкт, який розташований по вул. Акіма, 5 у м. Миколаєві на земельній ділянці загальною площею 1514 м2 та складається з: адміністративної будівлі літ. А-1 (камінь), заг.пл. - 237,5 м2, адміністративної будівлі літ. Б-1 (дерев.), заг. пл. - 96,9 м2, харчоблоку літ. Ж-1 (камінь), заг.пл. - 22,6 м2, вбиральні літ. У, огорожі № 4, 5, покриття І, вартістю 85 215,00 грн.
На підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2003 №143 позивач зареєстрував за собою право власності на вказаний нежитловий обʼєкт, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2003 № 2166278 та Інформаційною довідкою від 26.01.2018 № 111819766 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна щодо обʼєкта нерухомого майна.
12.01.2004 власником ПП "Сузірʼя Стрільця" прийнято рішення №01/2004 здійснити добудову та реконструкцію нежитлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Акіма, 5, що належить підприємству на праві власності, зі збільшенням у зовнішніх розмірах, що збільшить кількість місць (площу) будівлі з метою його корисної експлуатації та збільшення його виробничої потужності, що призведе до збільшення очікуваної майбутньої вигоди від обʼєкта основних засобів.
16.03.2005 між Миколаївською міською радою (продавець) та ПП "Сузірʼя Стрільця" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1233, відповідно до якого позивач купив земельну ділянку загальною площею 1619 м2 (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001), що знаходиться в м. Миколаєві по вулиці Акіма, 5, для реконструкції існуючих приміщень в офісні та подальшого їх обслуговування.
Право власності позивача на земельну ділянку загальною площею 1619 м2 (кадастровий номер 4810137200:08:015:0001) посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку від 28.07.2005 серії ЯА № 549584 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.02.2018 № НВ-4804378422018.
У 2017 році ПП "Сузірʼя Стрільця" закінчило добудову та реконструкцію спірної адміністративної будівлі літ. А-1 зі збільшенням у зовнішніх розмірах на 299,1 м2 та надбудовою другого та мансардного поверхів. Таким чином, по літ. А-1-3: загальна площа спірної адміністративної будівлі становить 1000,8 м2, основна - 552,7 м2 (збудовано самочинно), про що зазначено у технічному паспорті на громадський будинок - нежитловий обʼєкт по вул. 1 Воєнна (Акіма), № 5 від 24.05.2017, виготовленого КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" на замовлення позивача.
27.09.2017 позивач звернувся до Управління із заявою № 66, в якій просив прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом нежитловий обʼєкт - спірну адміністративну будівлю.
24.10.2017 Управління у відповідь на звернення позивача надіслало лист №115/22.01.01-20/17, в якому вказало, що Постановою КМУ №461 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №409), визначено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований обʼєкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого обʼєкта, яке проводиться субʼєктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою-підприємцем, яка згідно із зазначеним законом має кваліфікаційний сертифікат.
Одночасно Управління у своєму листі розʼяснило, що у такому випадку замовник заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації, зокрема, щодо самочинно збудованого обʼєкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до Постанови №461. Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого обʼєкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (додаток 5 до Постанови №461) подається замовником через центр надання адміністративних послуг. Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради буде розглянуто документи, надані згідно з додатком 5 до Постанови №461.