ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/21468/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т.Б.
секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.
за участю представників:
позивача: Генеральної прокуратури України - прокурора Гусарової А.В., Міністерства оборони України - Барда С.Ю.,
відповідача-1 - Скрипченко Ю.О. (адвокат),
відповідача-2 - Ясінська Ж.В. (адвокат), Парицька Н.О. (адвокат),
третьої особи - Сулима І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвестгруп" і Центрального територіального управління капітального будівництва
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 (судді:Мартюк А.І., Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.)
і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України
до 1) державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвестгруп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Київське квартирно-експлуатаційне управління
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі -Центральне територіальне управління капітального будівництва) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвестгруп" (далі - ТОВ "Укрбуд Інвестгруп") про визнання договору недійсним.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між відповідачами було укладено договір про будівництво житлового комплексу по вул. Максимовича Михайла (колишня назва Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, який, на думку прокурора, укладено всупереч вимогам законодавства, що призводить до порушення майнових інтересів держави, а також прав держави щодо управління обʼєктами державної власності.
1.3. Заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор зазначає, що за правовою природою цей договір має характер сумісної діяльності, а отже є договором про спільну діяльність, однак у процесі його укладання не дотримано вимог Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.
1.4. Також позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначена земельна ділянка належить до категорії земель оборони, які використовуються підрозділами оборонного відомства за цільовим призначенням, належить їм на праві оперативного управління. При цьому будівництво житла на таких земельних ділянках має здійснюватися на конкурсних засадах, замовником будівництва та організатором конкурсу має бути Міністерство оборони України. Разом із тим зазначеного порядку під час укладення договору не дотримано.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі №910/21468/17, позов задоволено повністю. Визнано недійсним із моменту укладення договір від 20.12.2016 про будівництво житлового комплексу по вул. Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за №5322, укладений між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва і ТОВ "Укрбуд Інвестгруп". Стягнуто солідарно з Центрального територіального управління капітального будівництва і ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" на користь Генеральної прокуратури України витрати зі сплати судового збору в сумі 1 600,00 грн.
Суди дійшли висновку, що оспорюваний договір є договором про спільну діяльність та не був погоджений з Міністерством оборони України в порушення умов Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" і Центральне територіальне управління капітального будівництва у касаційних скаргах просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3.2. У касаційній скарзі ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" зазначає, що, на його думку, оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема із неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме:
1) норм Закону України "Про управління обʼєктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V і постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин;
2) положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, обʼєктивного і безпосереднього дослідження та оцінки доказів за критеріями належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного звʼязку доказів у їх сукупності, а також кожного доказу окремо; мотивування відхилення або врахування кожного доказу.
При цьому ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" стверджує про неправильну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій зазначеного договору, який, на його думку, містить всі ознаки та елементи договору будівельного підряду як договору про спільну діяльність; помилкове поширення дії Положення про організацію капітального будівництва (реконструкції) обʼєктів Збройних Сил України військового, спеціального, житлового та соціально-культурно-побутового призначення на будівництво, що фінансується не за бюджетними програмами; наявність повноважень у Центрального територіального управління капітального будівництва на укладання зазначеного договору.
3.3. Центральне територіальне управління капітального будівництва у касаційній скарзі також наголошує на неправильному застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенні норм процесуального права:
1) неврахування судами того, що управління - юридична особа яка є користувачем земельної ділянки та у встановленому порядку мало право реалізувати своє право на забудову;
2) відсутність необхідності погоджувати оспорюваний правочин з органом управління на підставі Положення про Центральне територіальне управління капітального будівництва; наявність права на здійснення забудови земельної ділянки відповідно до повноважень делегованих Міністерством оборони України;
3) помилкову кваліфікацію оспорюваного договору як договору про спільну діяльність; ототожнення понять "земельна ділянка" та "будівельний майданчик";
4) ненадання судами оцінки науково-правовому експертному висновку щодо договору про будівництво житлового комплексу по вул. Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва.
3.4. У відзивах на касаційні скарги Генеральна прокуратура України, Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління просять відмовити у задоволенні касаційних скарг, оскільки оскаржувані судові рішення у справі відповідають вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтуються на засадах верховенства права, є законними та обґрунтованими, тому підлягають залишенню без змін.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзивах на них, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на таке.
4.2. Як установили суди попередніх інстанцій і підтверджено матеріалами справи, 20.12.2016 між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (сторона-1) і ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" (сторона-2) на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 "Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", Постанови Верховної Ради від 06.05.2014 №1238-VII "Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки Держави" укладено договір про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за №5322.
4.3. Суди також установили, що відповідно до пунктів 1.1.2 та 1.1.3 договору Центральне територіальне управління капітального будівництва є користувачем земельної ділянки і в установленому законодавством порядку має намір реалізувати право на її забудову. В межах цього договору управління є замовником будівництва, в тому числі на підставі Положення про Центральне територіальне управління капітального будівництва (наказ Міністерства оборони України від 25.07.2006 №453). ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" забезпечує будівництво обʼєкта грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором.
4.4. Згідно з пунктом 1.1.4 договору обʼєкт (обʼєкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Максимовича Михайла (колишня назва вул. Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації, безпосередньо з ним повʼязані.
4.5. У пункті 1.1.5 договору передбачено, що земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (територія військового містечка 167), кадастровий номер 80000000000:79:364:0001, орієнтовна площа 20,26 га відповідно до технічного звіту, надана стороні-1 згідно з рішенням Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 №3-С.
4.6. За змістом пункту 2.1 договору Центральне територіальне управління капітального будівництва і ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" зобовʼязуються збудувати обʼєкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва.
4.7. Відповідно до пункту 2.2 договору для його реалізації Центральне територіальне управління капітального будівництва передає, а ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обовʼязків, що передаються ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" для виконання функцій замовника будівництва обʼєкта, визначено цим договором.
4.8. За змістом пункту 4.1.1 договору ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва обʼєкта, у тому числі:
1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво обʼєкта;
2) укладання договору підряду на виконання проектних робіт, будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, повʼязаних із будівництвом обʼєкта,
3) уточнення обсягів виконаних робіт і здійснення розрахунків з підрядниками будівництва;
4) забезпечення будівництва обʼєкта будівельними матеріалами, устаткуванням обладнанням, конструкціями і комплектуючими виробами;
5) ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів щодо обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості обʼєкту;
6) введення обʼєкта в експлуатацію;
7) оформлення прав власності на частину обʼєкта, яка буде належати стороні-2; виконання інших функцій, зокрема, але не виключно, визначених у розділі 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічному нагляді (постанова Держбуду СРСР від 02.02.1988№16), за виключенням тих функцій, виконання яких покладено на сторону-1.
4.9. Відповідно до пункту 3.1 договору обʼєктом забудови є земельна ділянка за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 орієнтовною площею 20,26 га.
4.10. Центральне територіальне управління капітального будівництва зобовʼязується на умовах, визначених у договорі, забезпечити реєстрацію права користування земельною ділянкою (оренда), визначену у пункті 1.1.5 договору із цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реалізацію умов цього договору, у тому числі здійснювати її забудову, а також утримувати та обслуговувати завершений будівництвом обʼєкт (пункт 3.2 договору).
4.11. У пункті 3.3 договору передбачено, що право користування земельною ділянкою (оренда) внаслідок виконання цього договору не переходить до ТОВ "Укрбуд Інвестгруп".
ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у межах цього договору.
4.12. Відповідно до пункту 6.1 договору ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" оплачує всі витрати, повʼязані з виконанням умов цього договору, шляхом сплати коштів безпосередньо на рахунки виконавців робіт, постачальників товарів чи надавачів послуг відповідно до укладених із ними договорів.
4.13. Згідно з пунктом 7.1 договору сторони домовилися, що за виконання частини функцій замовника Центральне територіальне управління капітального будівництва отримує у власність частину обʼєкта у виді окремих квартир, яка складається із 8,4% загальної площі квартир цього обʼєкта, після введення його в експлуатацію згідно з актами розподілу площ цього обʼєкта. Із них: Міністерство оборони України після введення обʼєктів в експлуатацію отримує у власність частину обʼєкта у виді окремих квартир у розмірі 100% частки, визначеної у пункті 7.1 цього договору (пункт 7.1.1 договору).
4.14. Сторони домовилися, що за виконання частини функцій замовника ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" отримує майнові права, а після закінчення будівництва обʼєкта - право власності на частину обʼєкта будівництва, за винятком належної Центральному територіальному управлінню капітального будівництва згідно з пунктом 7.1 частки (пункт 7.2 договору).
4.15. Суди також установили, що як убачається із тексту договору та наявних матеріалів справи, відповідач-1 у цій спільній діяльності вніс свою частку - земельну ділянку, належну йому на праві постійного користування. При цьому суд дійшов висновку, що Центральне територіальне управління капітального будівництва внесло за оспорюваним договором свою частку у виді земельної ділянки, що є його майном на праві постійного користування, а отже, враховуючи всі зазначені норми, повинно було до укладання оспорюваного договору узгодити таку дію зі своїм засновником, тобто Міністерством оборони України.
4.16. Ухвалюючи судові рішення у справі, задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили із того, що договір укладений між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва і ТОВ "Укрбуд Інвестгруп", є договором про спільну діяльність, оскільки не містить усіх передбачених частиною пʼятою статті 318 Господарського кодексу України положень, а тому не є договором підряду, як стверджували скаржники.
4.17. Крім того, спірний договір укладено без погодження із Міністерством оборони України в порушення вимог Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296.
4.18. Суди також установили, що за змістом рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 02.03.1949 №3 і відповідного плану земельної ділянки Печерській квартирно-експлуатаційній частині Київського району (правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління) під будівництво військових містечок № 141 та № 167 відведено земельну ділянку площею 40 га.
4.19. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 №563-ХІІ "Про земельну реформу" 03.12.1992 прийнято спільний наказ №34/203 голови Державного комітету України по земельних ресурсах і Міністра оборони України, на підставі якого із залученням землевпорядних організацій проведено інвентаризацію земель у м. Києві, які перебувають у користуванні Міністерства оборони України.
4.20. Результати цієї інвентаризації по місту Києву затверджені розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації від 30.12.1995 № 406 і підтверджують, що земельна ділянка військового містечка № 167 по вул. О.Трутенка, 11 у місті Києві належить до земель оборони та використовується підрозділами оборонного відомства за цільовим призначенням.
4.21. Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 24.07.2017 № 057021-12800, за даними міського земельного кадастру, земельна ділянка, код 79:364:001, площею 20,26 га за адресою: вул. О. Трутенка, 11 у місті Києві на підставі технічного звіту зі встановлення зовнішніх меж землекористування обліковується за військовим містечком № 167.
4.22. У такий спосіб суди дійшли висновку, що право постійного користування спірною земельною ділянкою належить Міністерству оборони України, при цьому на теперішній час Київське квартирно-експлуатаційне управління здійснює заходи щодо оформлення державної реєстрації такого права.
4.23. Разом із тим Суд вважає наведені висновки попередніх судових інстанцій передчасними з огляду на таке.
4.24. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
4.25. Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України гарантовано право звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених частиною другою цієї статті є визнання правочину недійсним.
4.26. У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
4.27. Статтею 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
4.28. Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, оспорюваний договір укладено між ТОВ "Укрбуд Інвестгруп" і Центральним територіальним управлінням капітального будівництва у письмовій формі та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
4.29. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Центральне територіальне управління капітального будівництва, яке вчинило правочин, не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності внаслідок скасування наказом Міністерства оборони України від 31.03.2016№174 наказу Міністерства оборони України від 18.08.2011 №514 "Про наділення повноважень замовника (забудовника) капітального будівництва" та недотримання Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296, згідно з яким суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, звернення щодо погодження укладання договору разом з відповідними документами.