Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 313/1572/15-ц
провадження № 61-17896св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Петров Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2016 року у складі судді Калабухова О. А. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості майна, набутого без достатньої правової підстави.
Позовна заява мотивована тим, що в жовтні 2013 року до нього звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням реалізувати ОСОБА_2 врожай насіння соняшника у кількості 16 000 кг, які необхідні йому для здійснення господарської діяльності. ОСОБА_3 поручився за ОСОБА_2
24 жовтня 2013 року за попередньою усною домовленістю з його домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приблизно з 10 до 16 години було відвантажено ОСОБА_2 соняшник на вантажний автомобіль КАМАЗ з причепом, який належить ОСОБА_2, в присутності водія автомобіля ОСОБА_4 .
Після вивезення, соняшник було зважено на вагах олійниці, яка знаходиться в с. Мала Білозерка на вул. Поштовій, загальна вага соняшника становила 15 840 кг. Після зважування ОСОБА_2 обіцяв провести розрахунок найближчим часом, проте на час подання позову розрахунку не провів.
23 грудня 2013 року він звернувся до Веселівського РВ УМВС України в Запорізькій області із повідомленням про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального злочину. 24 квітня 2014 року отримав постанову про закриття кримінальної справи з підстав відсутності у діях ОСОБА_2 ознак вчинення злочину, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини. Крім того, в ході проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням працівниками Веселівського РВ УМВС України в Запорізькій області встановлено факт одержання відповідачем насіння соняшника у кількості 15 840 кг.
Відповідно до довідки Запорізької товарної біржи "Гілея" вих. № 81 від 18 червня 2014 року вартість насіння соняшника за одну метричну тону на умовах поставки EXW (франко - елеватор) у 2013 році складала 4 900,00 грн. Таким чином, ОСОБА_2 без достатніх правових підстав набув належне йому майно - врожай соняшника вагою 15 840 кг, вартість якого становить 77 616,00 грн.
На підставі зазначеного просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на його користь вартість насіння соняшника, набутого без достатньої правової підстави, в сумі 77 616,00 грн та судові витрати.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та, посилаючись на збільшення вартості соняшника, просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на його користь вартість насіння соняшника, набутого ними без достатньої правової підстави, в сумі 171 071,00 грн та судові витрати.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 77 616,00 грн - вартість майна, набутого безпідставно. Стягнуто судові витрати в розмірі 776,16 грн. В позові до ОСОБА_3 відмовлено. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів, що відвантажив зі свого домоволодіння належне йому насіння соняшника ОСОБА_2, що підтверджується показами свідків, проте, ОСОБА_2 не розрахувався за отримане ним насіння соняшника, тому повинен на підставі статті 1212 ЦК України повернути вартість безпідставно отриманого майна.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2016 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 77 616,00 грн вартості майна, набутого безпідставно, та судових витрат в розмірі 776,16 грн та відмовлено в задоволені позову до ОСОБА_2 В решті рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірні правовідносини виникли з приводу купівлі-продажу насіння соняшника, підстави для застосування положень статті 1212 ЦК України відсутні і належними тадопустимими доказами у розумінні статей 58, 59 ЦПК України2004 року не підтверджені.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що між сторонами будь-яких письмових правочинів не укладалося; кількість та якість, ціна товару, строки та умови поставки не визначалися; порядок здійснення оплати вартості товару, зокрема у грошовій формі, бартеру, у порядку відстрочення платежу або для використання насіння соняшника як сировини для виготовлення олії судом не встановлено. Предметом позовних вимог є не вартість проданого за усним договором купівлі-продажу насіння соняшника у кількості 15 840 кг, а вартість майна, набутого без достатньої правової підстави, яка може бути відшкодована у грошовій формі відповідно до положень статті 1213 ЦК України, та визначалася згідно офіційних даних щодо середньо-ринкової вартості соняшника на території Запорізької області. Суд першої інстанції не звернув уваги, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, тобто у сумі 171 071,00 грн.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню знаступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;
в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.
Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.