У Х В А Л А
09 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/142/18
Провадження № 12-109гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши матеріали справи № 906/142/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк")
до відповідачів:
1. Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради (далі - Аптека),
2. ОСОБА_1
про стягнення 129 649,64 грн,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року,
У С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2018 року ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Аптеки та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку 129649,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням Аптекою зобов`язань з повернення кредиту згідно з договором банківського обслуговування та укладеним між Банком і ОСОБА_1 договором поруки на забезпечення виконання зазначеного договору банківського обслуговування.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 05 березня 2018 року відмовив Банку у відкритті провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 та прийняв позовну заяву в частині заявлених позовних вимог до Аптеки, відкривши провадження у справі в цій частині.
Обґрунтовуючи судове рішення в частині відмови Банку у відкритті провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що Банк як другого відповідача зазначив фізичну особу без статусу суб`єкта підприємницької діяльності, що виключає розгляд справи в господарських судах України.
Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 07 травня 2018 року ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2018 року скасував у частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог до ОСОБА_1 як поручителя, справу передав до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18 липня 2018 року позов задоволено частково; стягнуто солідарно з відповідачів 81181,16 грн заборгованості за кредитом, 30875,16 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 660,93 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2086,55 грн заборгованості по комісії за користуванням кредитом; в частині стягнення 14845,84 грн пені провадження у справі закрито.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 лютого 2019 року скасувала постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07 травня 2018 року, а справу передала на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10 квітня 2019 року ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2018 року скасував у частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , зазначивши, що позовні вимоги до кількох відповідачів мали розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року рішення господарського суду Житомирської області від 18 липня 2018 року залишено без змін.
Втім, 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року та про залишення в силі ухвали Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2018 року.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19 червня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судове рішення оскаржується з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Разом із тим, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційне провадження в справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина сьома статті 12 ГПК України).
В даній справі позивач звернувся з позовною заявою у лютому 2018 року та просив стягнути з відповідачів солідарно суму 129649,64 грн, яка визначена як ціна позову та станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Оскаржуваною у цій справі постановою суду апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції у частині відмови у відкритті провадження у справі щодо ОСОБА_1 .
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Житомирської області рішенням від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року, позов задовольнив частково; стягнув солідарно з відповідачів 81181,16 грн заборгованості за кредитом, 30875,16 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 660,93 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2086,55 грн заборгованості по комісії за користуванням кредитом; в частині стягнення 14845,84 грн пені провадження у справі закрив.