П О С Т А Н О В А
Іменем України
7 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/750/16
Провадження № 11-87апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Айова" до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (далі - Тальнівське районне управління юстиції), треті особи: ТОВ "ВП "Імпульс плюс", ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування рішення
за касаційною скаргою ТОВ "ВП "Імпульс плюс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року (суддя Гарань С. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року (судді Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Літвіна Н. М.),
УСТАНОВИЛА:
У червні 2016 року ТОВ "Айова" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського управління юстиції від 29 січня 2016 року, індексний № 27986434, про державну реєстрацію за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" права оренди земельної ділянкиз кадастровим номером 7124083600:01:001:0198, яка належить ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач зазначив, що на час реєстрації права оренди за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" зазначена земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ "Айова" на підставі належним чином укладеного з ОСОБА_1 і зареєстрованого договору оренди землі від 20 травня 2006 року, строк дії якого на час ухвалення відповідачем рішення не минув. Отже, державним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції всупереч вимогам чинного законодавства було допущено подвійну реєстрацію права оренди земельної ділянки за двома суб`єктами господарювання.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, позов задовольнив.
У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі обставини.
20 травня 2006 року ОСОБА_1 і ТОВ "Айова" уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,38 га, яка розташована в адміністративних межах Кобриново-Гребельської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, кадастровий номер 7124083600:01:001:0198, що належить ОСОБА_1 на праві власності згідно з державним актом від 30 грудня 2003 року.
11 травня 2010 року ОСОБА_1 і ТОВ "Айова" уклали додатковий договір № 106 до основного договору оренди землі.
Відповідно до пункту 2 додаткового договору термін дії договору становить 6 років з моменту державної реєстрації додаткового договору. Державну реєстрацію додаткового договору проведено 26 листопада 2010 року відділом Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 041079300235.
29 січня 2016 року державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції прийняв рішення, індексний номер 27986434, про реєстрацію за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" права оренди на згадану вище земельну ділянку на підставі укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "ВП "Імпульс плюс" договору оренди від 15 вересня 2015 року № 96.
Визнаючи протиправним і скасовуючи зазначене рішення державного реєстратора, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вказав на те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Однак, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "ВП "Імпульс плюс", державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиціїне врахував уже зареєстроване право оренди на цю ж земельну ділянку за ТОВ "Айова".
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "ВП "Імпульс плюс" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому в додаткових поясненнях до касаційної скарги зазначає, що спір у цій справі має приватноправовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Айова" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (права оренди земельної ділянки), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди стосується реєстрації права третьої особи
(ТОВ "ВП "Імпульс плюс"), а не позивача.
Визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою (ТОВ "ВП "Імпульс плюс") є способом захисту права позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.